Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Śląski mikorokosmos (cz. 3)

Pogranicze czesko-słowacko-polskie w Jaworzynce

W pierwszej części reportażu starałem się nakreślić zręby historii, mentalności i specyfiki regionu, poruszając się w granicach aglomeracji górnośląskiej. W drugiej zajrzeć do „czarnego” i „zielonego” bieguna – a zatem pogórniczych hałd powiatu rybnickiego oraz rolniczych wiosek przy czeskiej granicy. Stało się dla mnie jasne,…

Śląski mikrokosmos (cz. 2)

Trudne pożegnanie z hałdami

Jadąc z aglomeracji górnośląskiej na południe województwa postanowiłem bliżej przyjrzeć się licznym tu pogórniczym hałdom. Z wagonu kursujących z niemiecką dokładnością Kolei Śląskich wysiadłem mniej więcej w połowie drogi między Katowicami a Raciborzem. Na tyłach kopalni Dębieńsko, w miejscowości Czerwionka-Leszczyny, znajdują się trzy zwałowiska kruszywa,…

Śląski mikrokosmos

Graffiti w Chorzowie Fot. Mateusz Styrczula

Śląska mniejszość zafascynowała mnie dawno. Aby bliżej ją poznać, pierwszy raz pojechałem tam trzy lata temu. Dwa wrześniowe dni spędziłem wówczas w Gliwicach i Zabrzu. Była to zatem króciutka wizyta, dlatego wrażenia, jakie stamtąd przywiozłem, były ledwie mgnieniem, niewiele mówiącą pocztówką z obcego mikrokosmosu, jaką…

U braci Litwinów

Autor przed dwujęzyczną tablicą w Puńsku

W Czasopisie nieustannie podejmowany jest temat zanikania języka białoruskiego (tak literackiego jak i gwar), procesów asymilacyjnych i nierozumienia własnej spuścizny przez mieszkańców północno-wschodniego historycznego Podlasia i Sokólszczyzny. Ponieważ sam wielokrotnie o tym pisałem, zapragnąłem porównać, jak na tym polu mają się inne mniejszości w Polsce….

Калекцыя

Анна Салянка – сьвятло аднойдзенай зоркі

Анна Салянка аб’явілася зусім нечакана тры гады таму назад, дзякуючы праф. Міхайлу Селівачову з Кіева. Ён менавіта ўспомніў пра сваіх продкаў на старонках віленскага квартальніка „Znad Wilii”. Гэты кіеўскі мастацтвазнаўца аказаўся быць унукам адной з заснавальніц Горадзенскага гуртка беларускай моладзі. Хаця незашмат вядома пра яго…

XXVIІ фестываль „Беларуская песня – 2020”

Свята беларускай песні

„Цаглінкі” з Ляўкова

У канцы студзеня і ў лютым як штогод на Беласточчыне адбыўся марафон беларускай песні. Беларускае грамадска-культурнае таварыства ўжо 49-ы раз сарганізавала такія агляды, 27-раз як фестываль. Спярша прайшлі раённыя слуханні ў Сямятычах, Дуброве-Беластоцкай, Гайнаўцы, Орлі і Беластоку. 16 лютага на цэнтральным аглядзе ў беластоцкай філармоніі…

Басовішча будзе жыць. Хаця б у нашых сэрцах

Радасць, шмат піва, песні Вольскага і Крамы, сустрэчы старых сяброў… Басовішча, фестываль, які амаль 30 гадоў быў для беларусаў больш чым проста музыкай. „Басы” сталі сапраўднай гісторыяй, культам. Але ўсе добрыя рэчы заканчваюцца і гэтае, 30-ае па ліку Басовішча, мусіць стаць апошнім. Прынамсі, у тым…

Пагранічны – Гарадок. Так блізка, а так далёка

Гарадоцкае возера

Сённяшняя ўсходняя Беласточчына і заходняя Гарадзеншчына на працягу доўгіх стагоддзяў былі суцэльным і непадзельным рэгіёнам. Але ператрусы XX стагоддзя падзялілі рэгіён на дзве краіны, якія апынуліся ў іншых дзяржавах. Для параўнання які цяпер там і тут вобраз і ўзровень жыцця абрала я два мястэчкі па…

З песняй праз жыццё

«Лаіланд» з Грабоўкі пад Беластокам – здаўна штогадовы ўдзельнік фестывалю (фота Юркі Хмялеўскага)

У канцы студзеня і ў лютым на Беласточчыне як штогод прайшлі конкурсныя агляды самадзейных калектываў ды салістаў у рамках фестывалю беларускай песні, арганізаванага Беларускім грамадска-культурным таварыствам. Такія агляды БГКТ пачало арганізаваць у 1970 г. У палове 1990-х для павышэння іх рангу былі яны пераназваны фестывалем….

В дорозі назад

Автор тэксту, пан Стэфан Нэстэрук і ёго міоды Фото Юркі Раецкого

В пана Нэстэрука кілька улеюв. Іх колеры такі жэ як улеюв в іншых господарув. Оно одіон нешчаслівы чы лэпш сказаті ліхі. З вырезаным в дрові ліціом дівітся на кожного гостя з погрозою: далеј нэ ліêж – сіој міод тôлько мôј. Заходімо на подвôрок. На шчасте…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (676) – у 1349 г. пачалося  змаганьне Польшчы і старабеларускай дзяржавы Вялікага Княства Літоўскага за Падляшша і Валынь.
  • (394) – у 1631 г. у Куцеінскай манастырскай друкарні быў выдадзены „Буквар” падрыхтаваны С. Собалевым.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis