Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Opowiadannie

Pryhody Pudlaszoŭ

2. Pryhody Oleksieja (4)

Rys. Dominika M. Szmurło

Odnoji noczi Oleksiej ne muoh zasnuti. W piżami sieŭ na kanapi, okryŭsia sukonnoju płachtoju i ŭkluczyŭ telewizor. Tam jakraz była ezoteryczna prohrama. Lude zwonili do astrolożki Saturnii. Joho ŭdiwiło, jak mnouho można doznatisia po czisle rożdienija. Na kunci prohramy woruożka skazała: – Obaczymosia za tyżdeń…

Z cyklu «Trava zabytia»

Imena mertvoji movy

Rozdział 2

Jak mniê było liêt šêsť, u mene była gvjazda, z kotoroju odnoho Ruzdva ja pujšov koladovati do našoji vjoski. Siêtu „ditiaču” gvjazdu zrobiv mniê tato, pobačyvšy, jak mene zacikaviła „dorosła” gvjazda koladnikôv, kotory pryjšli koladovati na našu koloniju poperednioho Ruzdva. Choť moja gvjazda i była…

Historyji z žytia v Prazi

Alex abo Deń u variété

Praha Fot. Ralf Roletschek (Wikipedia)

Probudiłasie ja deś u pjať hodin (što mniê zdarajetsie velmi rêdko), vymučana snom. Sniłosie mniê jakojeś zovsiêm čužoje ditia, kotore čêplałosie mene neviď-čom. A to za ruku tiahnuło i čohoś domahałosie, a koli ja zabrała ruku, to ditia siêło na pudłohu i stało čêplatisie mojeji…

Hlediaczy na fotografijju

Waniuszka (cz. 2)

Horst i Inga mieli dwuch synuow na frontowi. Odin zhinuw deś na Biełarusi oseniu 1942, a druhi propaw pod Stalinhradom wesnoju 1943. Po smerti druhoho syna Inga stałasia wredna. Kryczała za byle szto, a buwało toże, że misku z jedłom na zemlu skinuła, bo za…

Opowiadannie

Pryhody Pudlaszoŭ

2. Pryhody Oleksieja (3)

– To synowa upekła narouczno wam. – Spasibo. Jak wasze imje? – Chrystina. – Chrystino, jak to stałosia, szto takaja chorosza żenszczyna zajmajetsia… – tut Oleksiej zamoŭk, poniaŭ szto woun czut’ ne skazaŭ sztoś durnoje. – Pilnuje małyje dieti. – Nu tak. – To moja…

Z cyklu «Trava zabytia»

Daleki sviêt

Rozdział 1

Moja baba Maryja Maksimjuk (1905-1967)

– Oj, unučku, jak vyrosteš, pôjdeš zsiôl od baby v daleki sviêt, – skazała mniê raz baba Maryja, stojačy na plaskatum kameni koło našoho kołodecia i pjučy zimnu vodu z zeliêznoji kružki. Było liêto, čas žniva, i na dvorê môcno varyło. My same vernulisie z…

Opowiadannie hlediaczy na fotografiju...

Waniuszka (cz. 1)

Buw ponediełok 13 grudnia. Rano. Trochu po szostuj, może deset’ petnacet’ minut. Mama raniej rospaliła plitu i smażyła kartoflany placki. Spiszali. O siomuj hodyny odchodyw pojezd do Bielska, a ja chotiew szcze zjesty chotia zo dwi petelni tych placków. Miestyloś na juoj po siem sztuk,…

Pryhody Pudlaszoŭ

2. Pryhody Oleksieja (2)

Rys. Dominika M. Szmurło

Uże ŭ ponediłok zazwoniŭ do jije biura. Telefonistka skazała „minutu”, ale minuło może piat’, odnako nichto ne odzywaŭsia1. Zazwoniŭ szcze raz i jomu skazali szto Karoliny nema. Takoje poŭtoryłosia szcze dwa, a może try razy. Kotorohoś dnia zajszoŭ do sekretarki dyrektora i poprosiŭ kob zazwoniła…

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Rozvôd (2)

Rozdział 15

Ilustracija: Edward Hopper „Bar-automat” (1927)

I tohdy, jakby vsioho było zamało, začalisie problemy z robotoju… Môj šef prodav svôj sklep z konfiskovanymi tovarami i vyjichav praciovati za hraniciu (nekotory hovoryli, što narobiv dovhôv i prosto vtiôk), a novy vłastnik zvôlniv usiêch i nabrav novych praciovnikôv, zo svojeji simjiê i znakomych….

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Rozvôd (1)

Rozdział 14

Sklep u lesi kala Sasnowika, u jakim peŭno wajnoju chawalisa i partyzany Fatahrafija aŭtara

Koli dvoje ludi postanovlajut rozvestisie, to ne  pôznaka toho, što vony perestali rozumiêti odne  odnoho, a pôznaka, što vony po menšuj miêry začali  rozumiêti. (Helen Rowland)   – Udupimy go, pani Małgosiu, – skazała advokatka, koli počuła moju historyju i pobačyła, štó v mene v…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis