Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    21. Samaabarona i śmierć Żyda Berszki (2)

    Savieckaje vojsko i pahraniczniki spaczatku ŭsich ludziej z hetych troch viosak vyvieźli za Śvisłacz na zborny punkt u Nieparożnicach. Zahadali im usio z saboju zabrać, szto tolko mahli ŭziać na furmanku. Pośle saviety mieli ich parassyłać dalej u Biełaruś. Raptam pryjszoŭ zahad, szto kali chto…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    8. Kuneć sielanki

    Nocami z pod ramion krzyżów na rozdrogach sypie się gwiazd błękitne próchno chmurki siedzą przed progiem w murawie to kule białego puchu dmuchawiec Księżyc idzie srebrne chusty prać świerszczyki świergocą w stogach czegóż się bać (Józef Czechowicz, „Na wsi”, 1927) Jak mniê diś dumajetsie, dekada… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Kinoman

9. Miastu H. na do widzenia

Jerzy Radziwiłowicz u filmi „Człowiek z marmuru”

Jeszcze mi tylko spacer pozostał Wąską aleją przez zielony park Wiatr w drzewach szemrze ledwie przebudzony Tak jak wczoraj, przedwczoraj, od lat Tak dziwna ta chwila brakuje słów… (Budka Suflera, „Memu miastu na do widzenia”, 1974)   Nedaleko od mojoho liceja byv neveliki park, utisnuty…

Kinoman

8. Kuneć sielanki

Robert De Niro v filmi Taxi Driver (1976)

Nocami z pod ramion krzyżów na rozdrogach sypie się gwiazd błękitne próchno chmurki siedzą przed progiem w murawie to kule białego puchu dmuchawiec Księżyc idzie srebrne chusty prać świerszczyki świergocą w stogach czegóż się bać (Józef Czechowicz, „Na wsi”, 1927) Jak mniê diś dumajetsie, dekada…

Kinoman

7. Moja klasa

Moja klasa I c koło Muzeja pryrody v Biłoviêžy (vesna 1974)

Časom lepi vtečy z lekciji v školi i poveselitisie z kolegami, bo teper, koli ja ohladajusie nazad, moju vsmiêsku vyklikajut ne škôlny ociênki, a vspominki. P. J. Abdul Kalam) U 1970-ch liêtach u Liceji nr 9 u Hajnuvci byli štyry rumnobiêžny klasy po pryblizno 30…

Vspominki

Kinoman

6. Naš DKF

„Ostia“ to nespravedlivo zabyty šedevr…

Hovoryti pro sny to jak hovoryti pro filmy, bo kino korystajetsie movoju snôv; liêta mohut minuti za odnu sekundu, a vy možete pereskočyti z odnoho miêstia v druhie. To mova, stvorana z kartinuv. I v pravdivum kini kažna rêč i kažne sviêtło štoś značat, jak…

Analiza

Tak nas policzyli

Pamiątkowe zdjęcie ze święta parafialnego w dniu św. Jana Chrzciciela w Pasynkach (7 lipca 2011 r.) Fot. Jan Maksymiuk

Pod koniec września Główny Urząd Statystyczny opublikował stabelaryzowane „wyniki ostateczne” Narodowego Spisu Powszechnego 2021, dotyczące przynależności narodowo-etnicznej i języka używanego w domu. Tabele są dwojakiego rodzaju: jedne zawierają dane odnoszące się do całego kraju, w innych liczby rozbito na poszczególne województwa. Poczynając od spisu 2002…

Pra knihu Uršuli Šubzdy „Baćkaŭščyna koleru ziamli”

Kolery praminułaj aŭtentyčnaści

Uršula Šubzda

„Baćkaŭščyna koleru ziamli” pačynajecca minornaj refleksijaj pra nieprysutnaść „Čornaj Rusi” i „čarnarusaŭ”, to bok ziamli i ziemlakoŭ aŭtarki, u „štodzionnaj śviadomaści”. …biełarusy Padlašša, jakija ŭ bolšaści źjaŭlajucca pravasłaŭnymi pa vieravyznańni, niahledziačy na značny ŭkład biełarusaŭ-katolikaŭ u nacyjanalny ruch, nie pryznajuć ich da kanca za „svaich”…

3. Dla młodych widzów

Kinoman

Roman Mosior, Henryk Gołębiewski i Edward Dymek v seryjalovi Wakacje z duchami

Stare miał dżinsy, starą koszulę W dziurawych kamaszach szedł Z odwagą w sercu, z dumą na twarzy Czy dobrze było czy źle Czy dobrze było czy źle Gdzie świat szeroki, droga daleka Pod dachem utkanym z gwiazd Księżyc mu kumplem, głód był kolegą Tak przewędrował…

Na jubilej druha

Ex oriente lux, ex occidente tenebris

Dumki, naviêjany „Podychom temry” Viktora Stachvijuka

Jan Maksimjuk i Viktor Stachvijuk u Trystianci, vesna 2015

Z Viktorom Stachvijukom (druhi varyjant napisania joho nazviska po-pudlaśki: Stachvjuk) ja znakomy 35 liêt. My poznakomilisie na zychodi komunistyčnoji epochi, koli vôn z simjoju vernuvsie na Pudlaše z hłubiny Pôlščy i energično vstupiv u burlivy nôrt biłoruśkoho hromadśko-polityčnoho žytia toho času. Najbôlš bliźko my pasupracoŭničali…

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў красавіку

    980 – у 1044 г. пачаў княжаньне ў Полацку Усяслаў Брачыслававіч, званы Чарадзеем. Яго славутая дзейнасьць была апісана ў паэме „Слова аб паходзе Ігаравым”. 920 – у 1104 г. адбыўся вялікі паход кааліцыі князёў Кіеўскай Русі, арганізаваны Уладзімірам Манамахам на …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (249) – 24.04.1775 г. у Будлеве Бельскага пав. Гродзенскай губ. (зараз гміна Вышкі, Бельскага пав. Падляшскага ваяв.) нар. кс. Якуб Забядэвуш Фалькоўскі, адзін з пачынальнікаў навучаньня глуханямых мове жэстаў, быў рэктарам піярскай школы ў Шчучыне, у 1817 г. адкрыў у Варшаве першую польскую школу для глуханямых. У 1826-1837 гг. быў першым пробашчам касьцёла сьв. Аляксандра ў Варшаве на Пляцы Трох Крыжоў, у якога падзямельлях пахаваны пасля сьмерці. Памёр у Варшаве 2.09.1848 г.
  • (139) – 24.04.1885 г. у Гродзенскай губ. (у Гродне або ў Кузьніцы) нар. Анна Саланка, настаўніца, якая ў 1909 г. разам з сястрой Марыяй і кс. Францішкам Грынкевічам заснавалі Гродзенскі гурток беларускай моладзі, першую беларускую арганізацыю на Гарадзеншчыне. У 1906 г. закончыла Гродзенскую жаночую гімназію і выехала на навуку ў Інсбрук, дзе з кс. кс. Ф. Грынкевічам і Адамам Лісоўскім заснавала беларускі гурток. У 1911 г. выйшла замуж за гімназіяльнага настаўніка Алексея Селівачова. Памерла ў Вільні 2.02.1915 г. Пахавана на могілках Росы.
  • (135) – 24.04.1889 г. у Стоўпцах нар. Юры Сабалеўскі, беларускі палітычны і нацыянальны дзеяч, пасол у польскі сойм у 1926-1928 гг. Арыштаваны НКВД пасьля 1939 г., уцёк з савецкай турмы ў канцы чэрвеня 1941 г. Актыўна ўдзельнічаў
  • (80) – 24.04.1944 г. у Суботніках каля Іўя нар. Зянон Пазьняк, археоляг і палітычны беларускі дзеяч. Зараз у эміграцыі. Жадаем шмат сілаў і нягаснучай надзеі на сапраўдную Беларусь!

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis