Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Prawda i mity

„Prorok” Ilja. Historia prawdziwa (cz. 11)

Paweł Bielski. Jeden z „apostołów” Klimowicza Fot. ze zbiorów Tadeusza Słobodzianka

Po odzyskaniu cerkwi Klimowicz stanął przed dylematem. Skonfliktowany z duchowieństwem zdawał sobie sprawę, że żaden batiuszka nie zgodzi się już odprawiać w niej nabożeństw. Nie po to jednak budował z takim trudem świątynię, by stała pusta. Wbrew temu co piszą inni nigdy też nie nosił…

Фотаконкурс

Падляшша ў аб’ектыве

18 снежня ў Музеі і асяродку беларускай культуры ў Гайнаўцы былі падведзены вынікі 18-га Агульнапольскага фотаконкурсу „Падляшша ў аб’ектыве” імя Віктара Волкава. Прыняло ў ім удзел 156 аўтараў з усяе Польшчы. Агулам прыслалі яны 429 фотаздымкаў, якія прадстаўляюць наш рэгіён. Дасланыя працы ацэньвалі прафесійныя фатографы,…

Фільм

Народжаны пад шчаслівым мінералам

Ігнат Дамэйка

Такую назву атрымаў фільм пра Ігната Дамейка – таленавітага вучонага, моцна звязанага як з польскай, так і з беларускай гісторыяй і культурай. Прэм’ера адбылася у 220 – гадавіну народзін нашага славутага земляка на канале TVP-2. Сцэны фільму здымалі ў Польшчы і Паўднёвай Амерыцы, а галоўным…

Zapiski

Dni i myśli

Zapiski

Przysiada się do mnie Ukrainka. Pyta, czy nie potrzebuję sprzątania w domu. Rozmawiamy po rosyjsku. Mówi, że bardzo dobrze mówię po rosyjsku. Mnie nie nado, u mienia kwartira, a nie balszoj dom, i dienieg niet, maleńkaja piensija. No dajtie kantakt, ja spraszu u znakomych, możet…

Глыбінка

Пісьменніца з Дзятлава піша жыццёвінкі

Фота аўтара

Жыве ў Дзятлаве на Гродзеншчыне сціплая жанчына. Яна ніколі не імкнулася ў вялікія пісьменнікі і журналісты, а проста жыве, як усе яе землякі, працуе на агародзе, даглядае ўнукаў, сустракаецца з чытачамі, якія яе запрашаюць. Завуць гэту жанчыну – Леанарда Юргілевіч. Леанарду Юргілевіч у Дзятлаве ведаюць…

Białowieskie opowieści

Pierwsi fotograficy w Puszczy Białowieskiej

Jedna z pierwszych fotografii wykonanych w Puszczy Białowieskiej. Przedstawia uczestników polowania w grudniu 1885 r., stojących przy upolowanej zwierzynie

Chyba mało kto z nas wie, że tak popularna dzisiaj sztuka robienia zdjęć sięga swymi korzeniami aż XI wieku, kiedy to arabski fizyk i matematyk Ibn al-Hajsam (965-1038) opisał konstrukcję ciemni optycznej (camera obscura) – pierwowzór aparatu fotograficznego. Co ciekawe, przyrząd ten wykorzystywany jest do…

Prawda i mity

„Prorok” Ilja. Historia prawdziwa (cz. 10)

20 stycznia 1937 r. „Prorok” z grupą zwolenników przed domem cerkiewnym w Grzybowszczyźnie nazajutrz święta Chrztu Pańskiego Fot. ze zbiorów Tadeusza Słobodzianka

Przez kilka kolejnych lat do Grzybowszczyzny podążali masowo prawosławni chłopi z bliższych i dalszych okolic. Nawet zza Grodna, z Wileńszczyzny i Polesia, a najwięcej z nadnarwiańskich wiosek za Zabłudowem. Całe dnie szli na bosaka, odziani w łachmany, z uwiązanymi do kijaszka na plecach zgrzebnymi woreczkami…

Różnorodność społeczna senatorów II Rzeczypospolitej

Fragment wystawy w Senacie Fot. Senat RP

Wystawę pod takim tytułem 16 listopada otwarto w Senacie Rzeczypospolitej Polskiej. Przygotował ją Jarosław Zawadzki z kancelarii Senatu, od dawna zbierający informacje o przedwojennych senatorach. Niestety archiwum Senatu spaliło się w czasie II wojny światowej i należało tworzyć je od początku. Jednym z tropów było…

Падляшскі мясцовы прадукт

Сыры з манастыра

– Памятаю свой першы дзень на Бельскім рынку з нашымі сырамі. Было шмат эмоцый, пытанняў, бо рэдка калі духоўны чалавек гандлюе на рынку, – смяецца а. Паісій з манастыра св. Дзмітрыя Салунскага ў Саках (Кляшчэлеўская гміна), дзе браты вырабляюць сыр з казінага і каровінага малака….

Żywie Haradok!

„Bardaŭskaja wosień” w Gródku

Mikołaj Wawrzeniuk i Uładzimir Arłoŭ – rozmowa o poezji i wolności. Fot. Gminne Centrum Kultury w Gródku

Uładzimir Arłoŭ wszedł na scenę. Prowadzący spotkanie Mikołaj Wawrzeniuk zanim zadał swoje pytania, uchylił drzwi do jego twórczości, przywołując własne intelektualne doświadczenia ze studenckich czasów, stawiając go w jednym szeregu z najbardziej znaczącymi twórcami białoruskiego odrodzenia końca lat 80.i  lat 90. XX wieku. – To…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (683) – у 1341 г. войскі Вялікага Княства Літоўскага акружылі крыжацкую цьвердзь Баербург і прыступілі да яе здабыцьця. Падчас атакі загінуў вялікі князь Гедымін.
  • (505) – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагародку, помніка архітэктуры готыкі.
  • (106) – 9.11.1918 г. у Парыжы памёр Гіём Апалінэр (сапраўднае Кастравіцкі), французскі паэт, якога продкі паходзілі з Наваградчыны (нар. 26.08.1880 г. у Рыме). З 1899 г. жыў у Парыжы, пачаў пісаць у 1901 г. На беларускую мову яго творы пераклала Эдзі Агняцьвет (зборнік „Зямны акіян”, 1973).
  • (72) – 9.11.1952 г. памёр Хаім Вэйцман (нар. 27.11.1874 г. у Моталі на Палесьсі), першы прэзыдэнт Ізраіля, вучыўся ў Пінску.
  • (66) – 9.11.1958 г. у Гайнаўцы нар. Міра Лукша, беларуская паэтка і журналістка тыднёвіка «Ніва», пастаянная супрацоўніца «Часопіса». Дзяцінства правяла ў в. Баравыя (гм. Нараўка), закончыла польскую і рускую філалогіі на філіі Варшаўскага ўнівэрсытэта ў Беластоку. З 1985 г. працуе журналісткай у тыднёвіку «Ніва», дэбютавала ў ім у 1973 г.; аўтарка 20 зборнікаў вершаў і апавяданьняў. Віншуем з прыгожым Юбілеем! 

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis