Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Ужо не будзе так як было…

Цяжка ўявіць, каб людзі адважыліся цяпер ціснуцца перад сцэнай як напрыклад падчас канцэрту гурта „Энэй” на Сяброўскай Бяседзе ў Гарадку у 2014 годзе Фота Юркі Хмялеўскага

Звыш году як жывем пад пагрозай каранавіруса. Статыстыкі трывожаць – быў гэта чорны перыяд. У Польшчы за гэты час памерла амаль паўмільёна грамадзян, найбольш ад другой сусветнай вайны. Вядома, што так вялікі прыток смяротнасці гэта ў значнай меры чорнае жніво каранавіруса. На пачатку красавіка Польшча…

Вайна рэжыму са сваім народам

У канцы сакавіка рэжым Лукашэнкі стаў масава лавіць грамадзян, якія невыгодныя цяпер для таталітарнай ўлады ў краіне. Ініцыятары жудаснай акцыі на чале з самім прэзідэнтам-узупрпатарам, маючы досвед мінулагодніх пратэстаў, дасканала ведаюць, што супраць сябе маюць большасць грамадзян і каб не дапусціць пасля зімы да новай…

Na Podlasiu, czyli wszędzie

2. Rzecz o portalu internetowym

Czasopis jest miejscem wyjątkowym

Mam takie marzenie – nowoczesny portal internetowy mniejszości białoruskiej Podlasia. Powstanie takiego portalu uważam za naszą rację stanu. Jeśli nie chcemy stracić młodych pokoleń i osunąć się z „klifu Seneki” w niebyt, musimy to zrobić. Inaczej młodzi ludzie, zapatrzeni w swoje smartfony, odlecą miliony kilometrów…

Na Podlasiu, czyli wszędzie

1. Rzecz o lokalności

Podlaskie. Tutejsi. Mieszkańcy Bielska Podlaskiego pochodzenia białoruskiego podczas obrzędu Juryja w Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach (maj 2012 r.) Fot. Ewa Zwierzyńska/AGENCJA WS

Tytuł felietonu inspirowany jest wydaną w zeszłym roku książką Edwina Bendyka „W Polsce, czyli wszędzie. Rzecz o upadku i przyszłości świata”. Autor analizuje w niej tzw. duże trendy, jak wyczerpywanie się źródeł energii, czyli paliw kopanych, zmiany demograficzne, załamywanie się dotychczasowych formuł politycznych, co prowadzi…

To nie „haradockaja haworka”, ale język prosty

Ukazujące się w gminie Gródek „Wiadomości Gródceckie – Haradockija Nawiny” zainicjowały ostatnio niezwykle pożyteczną akcję na rzecz miejscowego dziedzictwa językowego. Redaktor naczelna miesięcznika Dorota Sulżyk na Facebooku poprosiła czytelników o wpisywanie w komentarzach przysłów i powiedzonek w – jak to określiła – „haradockaj haworce”. Odzew…

Komentarz

Kudłaty pies w sałatce

Czyli ocieplanie wizerunku Aleksandra Łukaszenki

Białoruski dyktator udzielił wywiadu znanej rosyjskiej dziennikarce telewizyjnej dla stacji Rossija1. Nieoczekiwanie jednak show Łukaszence skradł jego biały puchaty pies, przechadzający się po stole i strząsający białą sierść do sałatek, ogórków i wędlin. Pies jest tak puchaty, że nie widać dobrze jego głowy, za to…

Rôk zarazy

Koli pišu siêty słova, z Ameryki same nadyjšła viêstka, što tam planujut začati pryščepki od koronavirusa v seredini hrudnia. Farmakologičny kompaniji Pfizer (amerykanśka) i BioNTech (nimećka) zakônčyli tretiu fazu testuv svojeji vakcyny proti koronavirusa i zajavili, što vona maje efektyvnosť 95%. Siêta efektyvnosť na movi…

Što zastajecca, abo trochi pra pierajemnaść

Sioleta ŭ traŭni svoj 80-ty dzień naradžeńnia adznačyŭ Jan Čykvin. U listapadzie Alaksandru Barščeŭskamu (Alesiu Barskamu) spaŭniajecca 90 hod. Ukancy kastryčnika pamior Viktar Šved, jaki ŭ sakaviku dačakaŭsia svajho 95-hodździa. Try zhadanyja paety-staražyły – nieadjemnaja častka historyji biełarusaŭ u Polščy, nieadjemnaja častka našaj biełaruskamoŭnaj litaratury….

Czekając na Charona

Często przywołuję w pamięci pogawędkę z pewnym małżeństwem, którą odbyłem dawno temu, jeszcze w latach siedemdziesiątych. Oboje mieli po osiemdziesiąt lat, dzisiaj już na pewno nie żyją. W pewnym momencie starszy pan powiedział: – Życie bardzo szybko mija. Nie zdążyliśmy z żoną nawet spostrzec, kiedy…

„Na kolinach u Rosiju”

Aleksandrovi Łukašenkovi prypisujut frazu: Я на коленях готов ползти в Россию. Siête vôn nibyto skazav u 1996 roci, u kotorum jomu v Biłorusi pohrožav impeachment. Tohdy z Moskvy do Minśka pryjiêchała vysoka delegacija z tohočasnym rosijśkim premjerom Viktorom Černomyrdinom i perekonała deputatuv Verchovnoho Soviêtu Biłorusi,…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis