Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Zapiski

Dni i myśli

Krótki dialog Tola Sza i Tamary BeJot o świętości

BeJot: Porozmawiajmy o świętości. Co jest u człowieka święte? Tyle się mówi o świętości życia i robi się wojny. Pospolitego mordercę uwolnić od kary śmierci to tak, to przecież to nasz cywilizowany czyn, i robi się wojny? Tyle słów o pokoju w chrześcijaństwie, błagamy Boga…

Zapiski

Dni i myśli

Nadajeło hawaryć pra niszto. Prajszła maja biełaruskaść. Jana niszto. Chaj nichto ni każa, szto jana trywaja. Trywaja dzieś ǔ jakichś kutkach. Kutki heta kutki. Tam ciemra. Jich mało chto baczyć. I los zmianiajacca u niszto. O jedenastej w nocy ktoś nam podpalił piętro. Płonęły opony…

Zapiski

Dni i myśli

– Gdie wasz otiec? – Mat’ zdies’ rabotajet, otiec ostałsa, wojujet możet byt’, i niczego o niom nie znajem. – Zdies’ choroszo? – Da, zdies’ nie strielajut i tolko potomu choroszo. – Tolko potomu? – Da, a eto mało? Eto mnogo, eto wsio dla żyzni….

Zapiski

Dni i myśli

W przychodni piękna Białorusinka, błękitne oczy, jasne jak u mojej matki – tak jasne, że jak wycięte z najpogodniejszego nieba. Adkul wy? Z Grodna. Daǔno uże ǔ Polszczy żywu. – Dziakuj za dobruju maładuju ruku, lahczej było iści. Biełaruskija błakitnyja woczy i biełaruskija wałasy –…

Dni i myśli

Nie po to surrealiści czerpali ze swobody snów, żeby oznajmić, że nic nie znaczą. Znaczą, bo są częścią życia, nie ma w nich żadnej cenzury.  Bezpiecznie jest pisać jak w 19 wieku. Wstał, siadł, coś zjadł, poszedł, przyszedł. Zmęczyłam „Empuzjon” naszej Noblistki. Ten sam styl,…

Zapiski

Dni i myśli

Zapiski

Przysiada się do mnie Ukrainka. Pyta, czy nie potrzebuję sprzątania w domu. Rozmawiamy po rosyjsku. Mówi, że bardzo dobrze mówię po rosyjsku. Mnie nie nado, u mienia kwartira, a nie balszoj dom, i dienieg niet, maleńkaja piensija. No dajtie kantakt, ja spraszu u znakomych, możet…

Zapiski

Dni i myśli

W autobusie: nie poznaję koleżanki ze studiów. – Poznajesz mnie, Tamara? – Nie. To ja, Wanda J. – Wanda! Siwowłosa malutka. – Mąż w szpitalu. – Co mu jest? – Wszystko. – Jak to wszystko? – Pierwszy zawał, udar, drugi zawał, udar. Nie przeżyje. Przepraszam,…

Zapiski

Dni i myśli

Zagaduję w galerii handlowej młodą kobietę w kolejce do kasy: Wy adkuda? – Iż Charkowa. – Tam straszno? – Strelajut, strelali, i ja ujechała. O nic więcej nie pytam. Ludzie wygnani z domu – to wystarczający widok, zatrważający, załamujący. Przy kobiecie dwójka małych dzieci, jedno…

Zapiski

2022. Dni i myśli

Dilthey: „Sztuka i filozofia najmniej łączą jednostki ze sobą, funkcja bowiem, która pełni artysta czy filozof, nie jest obciążona żadną życiową zależnością”. Tak, to jest wolność i waga światowa. Dilthey zarazem zauważył wiele lat temu, i tak samo Kartezjusz, że dyskusję, namysł, istotną rozmowę zaczyna…

Zapiski

2022. Dni i myśli

Sądzę, że z form prozatorskich jedynie zapiski, dzienniki, jeszcze mają sens. Może też baśnie. Krótkie i o rzeczywistości. Trudno tu o manipulację, bo jedno i drugie musi zawierać prawdę życia, musi być szczere. Jak poezja. Nie ma mowy o autocenzurze. Oczywiście cenzura może zadziałać z…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis