Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    21. Samaabarona i śmierć Żyda Berszki (1)

    Vielkija Aziarania, szto ŭ hminie Krynki, za Niemcami vielmi ciarpieli ad partyzantaŭ, usiakaj maści bandytaŭ i zładziejaŭ. Dajszło da taho, sztu ludzi zarhanizawali tut samaabaronu...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    7. Moja klasa

    Časom lepi vtečy z lekciji v školi i poveselitisie z kolegami, bo teper, koli ja ohladajusie nazad, moju vsmiêsku vyklikajut ne škôlny ociênki, a vspominki. P. J. Abdul Kalam) U 1970-ch liêtach u Liceji nr 9 u Hajnuvci byli štyry rumnobiêžny klasy po pryblizno 30…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

У Баравых

На канцы свету

Вася і Маруся Мацкевічы і іхні шлюбны партрэт зроблены вандроўным фатографам Фота Міры Лукшы

Вася Мацкевіч з Баравых і Маруся Марчук з Масева вянчаліся ў семяноўскай царкве паўстагоддзя таму. У лістападзе 1966 года. Памятаю тую восень, бо я тады, у другім класе, з маладзейшымі Жоржыкам, Крысяй, Іркай і Генікам збіралі ім на букет апошнія познія кветкі на лугах і…

Мы не ў выгнаньні – мы ў дасланьні ч. 2

Скульптура „Развітаньне славянкі” на Беларускім вакзале ў Маскве. Аўтар манумента Салават Шчарбакоў Фота аўтара

Тое, што асноўныя пасажыры цягніка Менск-Масква – беларусы-гастарбайтэры, гэта ўласна не навіна. Але менавіта ў першы месяц вайны да гастарбайтэраў далучыліся і тыя, хто ўцякаў ад жахлівай невядомасьці, у якую трапіла Беларусь. Я ўпэўнены ў гэтым, бо калі прайшоўся па вагоне да свайго месца –…

Ukrainki i my

Wojna na Ukrainie od 24 lutego ciągle dominuje w rozmowach w pracy, w domu, ze znajomymi i przypadkowo spotkanymi. Interesuje chyba każdego, kto z dala obserwuje wydarzenia u naszego wschodniego sąsiada. Każdy jak może pomaga uchodźcom stamtąd. No nie, przesadzam, może nie każdy, choć takie…

Мы не ў выгнаньні – мы ў дасланьні*

Частка 1. Ад’езд

Небывалыя чэргі ля міжнародных кас на менскім чыгуначным вакзале, 1 сакавіка 2022 году. Фота Аляксандра Ружачкі, onliner.by

„Ты што, хочаш аддаць абавязак радзіме?”, – дванаццаць гадоў таму саркастычна пытаўся ў мяне сябар, калі мне прыйшла павестка аб чарговай медкамісіі для службы ў арміі. З пэўнага ўзросту я пачаў успрымаць яе пазітыўна-нейтральна. Бо гэта ж цудоўны спосаб навучыцца карыстацца зброяй, падцягнуць свой фізічны…

My ich ochrystyły, my ich i otpiwajem

Takie billboardy pojawiły się w Ukrainie od razu po rozpoczęciu rosyjskiej inwazji Fot. z komunikatora Telegram

Profesor Mychajło Od początku wojny w Ukrainie kontaktuję się z profesorem Mychajło Selivaczowem z Kijowa. Na początku żartował – twierdził, że znajduje się w bezpiecznym miejscu, w swoim domu, w miasteczku odległym 70 km od Kijowa, gdzie jest nawet studnia, co pozwala być niezależnym w…

Reportaż

Łemkowyna. Granice nie do przejścia (cz. 2)

Wjazd do Medzilaborców (rusiń. Меджілабірці) z dwujęzyczną tablicą nazwy miejscowości

Przekraczając granicę polsko-słowacką między Radoszycami koło Komańczy a Palotą mijamy potężne sosny, jodły i świerki. Aż chce się z całej duszy zaśpiewać tekst znanej w całym regionie piosenki ludowej, która zna i śpiewa każdy – Ukrainiec, Rusin, a nie zdziwiłoby mnie gdyby też Słowacy. Na…

Reportaż

Łemkowyna. Granice nie do przejścia (cz. 1)

Widok z Magury Małastowskiej

Drewniany niski dom, uporządkowany ogród pełen kwiatów, dorodne słoneczniki. Przed chyżą (chatą) siedzi staruszka w chuście. Zagaduję łamanym ukraińsko-łemkowskim. Pani uśmiecha się, ale odpowiada mi po polsku, zupełnie bez związku z pytaniem. Chyba źle trafiłem, ale wchodzę. Kiedy otwieram bramę wita, mnie brązowo-czarny kundel. Spokojny,…

Śląski mikrokosmos (cz. 4)

Po drugiej stronie Olzy

Parę miesięcy temu, kończąc (jak mi się wtedy wydawało) opowieści o tytułowym  Śląsku i jego różnorakich odcieniach, nie wykluczyłem, że jeśli obostrzenia związane z COVID-19 zelżeją, to, ponieważ nie sposób zamknąć  tematu bez odwiedzenia czeskiego fragmentu mitycznego Śląska, pojadę i do drugiej połówki pewnej całości,…

Trudny powrót na ojcowiznę

Autor w soroczce. Bialoruskie „ja” z wyboru

Wierzę, że w niemal każdym z nas tkwi tendencja, aby w określonym momencie życia zwrócić się ku przodkom. Zwrócić na sposób zróżnicowany i zależny od indywidualnych potrzeb oczywiście. Jedni po osiągnięciu życiowych celów, często na emeryturze, zakopują się w rodzinnych zdjęciach i annałach. Podpisują fotografie,…

Genius loci

Biały domek, fot. J. Sulżyk

1. Mezquita Oliwne plantacje po horyzont. Z Puente Genil do Kordoby wiodła nas wzgórzami i dolinami Anadaluzji asfaltowa droga. Po trzech godzinach dojechaliśmy. Przy wjeździe miasto wyglądało jak każde inne – trochę nijako. Jednak gdy przejeżdżaliśmy Gwadalkiwir i ujrzałem w oddali słynny rzymski most i…

Календарыюм

Гадоў таму

  • у лютым

    185 – 12 (24).02.1839 г. быў скліканы сабор вуніяцкай царквы, які прыняў рашэньне пра яе далучэньне да праваслаўнай царквы. Каля 1,5 мільёна вернікаў (на беларускіх землях) было далучана да праваслаўя, частка з вуніятаў стала рыма-католікамі. Вунія на землях Каралеўства Польскага …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (145) – 25.02.1879 г. у Менску нар. Гасан Канапацкі (пам. 11.05.1953 г. у Быдгашчы, Польшча), дзеяч беларускага нацыянальнага руху, палкоўнік, камандзір беларускіх атрадаў у польскім войску у 1919-1920 гг., старшыня бацькоўскага камітэту Віленскай Беларускай Гімназіі ў час Другой сусьветнай вайны. Пасьля вайны жыў у Польшчы.
  • (67) – 25.02.1957 г. у Бялынавічах Касьцюковіцкага р-на на Магілёўшчыне нар. Алесь Пісьмянкоў, сучасны беларускі паэт.
  • (65) – 25.02.1959 г. пам. у Каўнасе Клаўдзі Дуж-Душэўскі – беларускі нацыянальны дзеяч (нар. 27.03.1891 г. у Глыбокім), стварыў эскіз бел-чырвона-белага сьцяга. Актыўны дзеяч беларускага руху ў Летуве, між іншым выдаваў „Беларускі Асяродак”. У 1952 г. савецкай уладай быў асуджаны на 25 гадоў зьняволеньня.
  • (65) – 25.02.1959 г. у Каўнасе пам. Клаўдзі Дуж-Душэўскі – беларускі нацыянальны дзеяч (нар. 27.03.1891 г. у Глыбокім), стварыў эскіз бел-чырвона-белага сьцяга. Актыўны дзеяч беларускага руху ў Летуве, між іншым выдаваў „Беларускі Асяродак”. У 1952 г. савецкай уладай быў асуджаны на 25 гадоў зьняволеньня.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Copyright © 2024 Czasopis