Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Rozhovor

Pudlaše – najbližša mniê krajina sviêtu

Z Viktorom Stachvjukom hovoryt Jan Maksimjuk

Jan Maksimjuk i Viktor Stachvjuk, Trestianka 2015

– Vitia, vinšuju tebe z publikacijoju romanu „Podych temry”. Ja vsiêm znakomym u Prazi chvalusie, što na Pudlašy vyjšov peršy roman na pudlaśkuj movi! Dla mene osobisto to ne aby-jakaja podiêja. Nu bo ja zajavlav uhołos uže čuť ne 20 liêt tomu, što v nas bude i…

I vsiê tyje liêta ja «spasaju» pudlaśku movu

Halina Maksymiuk Foto Ewa Żałopa

U kviêtniovi sioholita zjaviłasie nova proza Haliny Maksymiuk – «Słova na viêtrovi». To vže jeji tretia knižka, napisana po-pudlaśki. U 2019 roci vona opublikovała «Biêlśk, Knorozy, Ploski (i inšy vjoski)» i «Môj čeśki film» (tôlko vydanie elektronične). Aleksander Maksymiuk hovoryt z autorkoju kilka dion pered…

Z cyklu «Trava zabytia»

Tiahłovaja siła

Rozdział 12

Dereška była velmi spravnoju kobyłoju

Liêt trydceť tomu mniê vypała okazija pobyvati na ne do kuncia poniatnuj kilkadionnuj vyciečci do miêsta Eindhoven u Holandyji. Pro siête miêsto ja ne viêdav ničoho kromi odnoho: tam je znana v Europi futbolova družyna PSV Eindhoven. Ale vyciečka była zvezana ne z futbolom, a…

Z cyklu «Trava zabytia»

Dobre vyhladati na simiêjnuj fotografiji

Rozdział 10

Zdymok, nad kotorym šče ne vyrosła trava totalnoho zabytia

Môj brat Aleksander, mołodšy od mene na siêm liêt i deveť miêseciuv, kilka liêt tomu skazav pry jakôjś okaziji, što my z jim dožyli vže takoho viêku, koli tak napravdu ne povinny duryti sobiê hołovy ničym na sviêti, kromi odnoji rečy. My teper, podług brata,…

Z cyklu «Trava zabytia»

Ni jšło, ni jiêchało, ni pozadi vołokłosie

Rozdział 9

Olga Maksimjuk i Viêra Orechôvśka, Lachi, 2004 rôk

Jak mniê było liêt 10-12 i hovoryti svobôdno ja môh šče tôlko na odnôj movi – po-svojomu – ja i ne zadumuvavsie, čy hovoru pravilno i čy naohuł u mojôj movi je jakijeś praviła i hramatyka, jak u pôlśkuj abo biłoruśkuj, kotorych mene včyli v…

Z cyklu «Trava zabytia»

Baloniki na druciku

Rozdział 8

Maryla z diaďkom Michałom Ivaniukom u Pasynkach na Jana, 7 lipenia 2011

  Deseť liêt tomu, u 2011 roci, ja provjôv svôj liêtni urlop na Pudlašy, pryjiêchavšy z žonkoju i dočkoju z Prahi na ciêły lipeń. Žyli my v Biêlśku, u žônčynych baťkôv, de załožyli sobiê stału „bazu”, ale dosyć často kursovali mižy Biêlśkom i Biłostokom, de…

Koladny rozkaz

Kulhavy podarok

Kartina rosijśkoho mastaka Aleksandra Aleksandrovśkoho

Katia płakała narêčučy. Sidiêła v kutočku na chati, pudtiahnuvšy nohi pud sebe, i davała volu slozam. Jeji kruhły ščoki počyrvonieli i pudpuchli od tertia rukami, tekło jôj z nosa, rukavy kofty byli zusiêm mokry. Zmerkało, u chati nikoho ne było, baťki pujšli vpravlatisie. Vona čuła,…

Historyji z żytia

Smerť na Velikdeń

Mołodiož z Zubova i Knorozôv, 1950-y lita.

Była nediêla, tepło, kob ne skazati, što horačo, i linivo, počavsie lipeń. Bzyčali muchi, sonečko šče stojało vysoko, skôlś zdaleka donosivsie kryk diti, ale naohuł ludi čuti ne było, ciêło sioło jakby zasnuło. Ustyna sidiêła v tiniočku, na łavci pered chatoju, i oddychała. Simja pryjiêchała…

Z cyklu «Trava zabytia»

Diêdova mara

Rozdział 7

Môj lachuvśki diêd Ivan urodivsie v 1898 roci, a pomer u 1979. Vôn prožyv 80 liêt faktyčno v odnôm miêsti, u Lachach, ale za svoje žycie pominiav deržavu i deržavnu vładu, musit, razôv pjať abo šêsť. Diêd urodivsie v carśkuj Rosiji i žyv u jôj…

Z cyklu «Trava zabytia»

Majstior na vsiê ruki

Rozdział 6

Maksimjuk, majstior z Lachôv, počatok 1980-ch

Koli b poličyti vsiê domy, chlivy i kłuniê, kotory my postavili za svoje žycie, to jich chvatiło b prynajmi na try takije vjoski, jak našy Lachi. Tak mniê skazali liêtom 1987 roku dva majstrê z Lachôv, Ziêniuv Ivan i môj baťko, Machnôv Vołodia. Liêtom 1987…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis