Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (2)

    UB-oŭcy z Sakołki, jakija pravia try let viali śledztvo, ustanavili, szto maldunak na rasstralanych „kamunistaŭ” skłali sołtys z Łapiczaŭ Ivan Charuży, sołtys z Trejglaŭ Franak Karpuk i padsołtys z hetaj vioski Edzik Jurczenia. Pad kaniec grudnia 1942 r. mielisa jany sptakacca ŭ czaćvier na bazary…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • „Ja choču byti bliźka ludiam”

    Rozhovôr Jana i Haliny Maksimjukov z poetkoju Zojoj Sačko

    Jan: Čy pomniš, koli v tebe zjavivsie impuls, kob napisati peršy viêrš? I na jakôj movi tobiê napisałosie? Zoja: O, ja dumała, što ty tak i načneš… Ja učyłaś u školi v Parcievi, de była prykładnoju učenicieju. Pan od pôlśkoji movy skazav prynesti viêršyki pud… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

ЗАПІСЫ ЧАСУ (IX.2021)

У свеце

Літаграфія Маргарыты Дмітрук „Stypa” (жалобны абед) з 2000 г.
Літаграфія Маргарыты Дмітрук „Stypa” (жалобны абед) з 2000 г.

■9 верасня ў Тресце (Італія) адкрылася персанальная выстаўка мастачкі Маргарыты Дмітрук. Яна родам з Бельска, у сваёй творчасці навязвае да запамятанага з дзяцінства жыцця беларусаў на Падляшшы і надае гэтаму ўніверсальнае значэнне. Прафесар Акадэміі мастацтва ў Варшаве, з’яўляецца лаўрэаткай шматлікіх узнагарод.

■Prawie 5 tys. dolarów kosztuje przerzut nielegalnego imigranta z Białorusi do Niemiec, napisał niemiecki Bild, powołując się na źródła wśród tych, którym udało się pokonać taką trasę. 1500 dolarów trzeba zapłacić za przekroczenie polsko-bałoruskiej granicy, a następnie od 1700 do 3000 za transport do Niemiec. Na „przepchniętych” z Białorusi do Polski migrantów czekają kilkanaście kilometrów od granicy specjalne busy, którymi jadą oni dalej na zachód. Jak podaje gazeta, niemieckie ośrodki dla uchodźców szybko zapełniają się nowymi nielegalnymi przybyszami z Polski i Litwy i zaczyna w nich powoli brakować miejsc.

■Władze UE jednoznacznie wskazały Białoruś jako winnego obecnego kryzysu imigranckiego na wschodnich granicach Unii. Jednak w obliczu ostatnich dramatycznych wydarzeń, w tym śmierci imigrantów, Komisja Europejska zaapelowała do władz  Polski, by zapewniły one niezbędną opiekę i pomoc ludziom na granicy. – Ochrona granicy nie może odbywać się kosztem ludzkiego życia – stwierdził jeden z przedstawicieli KE na konferencji 24 września.

■9 września na spotkaniu w Moskwie Aleksander Łukaszenko i prezydent Rosji Władimir Putin uzgodnili programy integracji swoich państw. Na razie dotyczą one sfery ekonomicznej, za nią jednak, jak zapowiedzieli, pójdzie i polityczna.

■Na 76. sesji Zgromadzenia Ogólnego ONZ, odbywającej się w dniach 20-24 września, głośno było o Białorusi. Polski prezydent Andrzej Duda otwarcie powiedział, iż białoruski reżim prowadzi hybrydowy atak na granice Polski, Litwy i Łotwy. O białoruskim autorytaryzmie mówił też prezydent USA Joe Biden, wymieniając go jednym ciągiem w towarzystwie Birmy, Syrii, Kuby i Wenezueli.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • у верасні

    750 – няўдалая аблога ў 1274 г. Наваградка аб’яднанымі галіцка-валынскімі і татарскімі войскамі. 510 –  8.09.1514 г.  перамога пад Оршай (на рацэ Крапіўна) 30-тысячнай беларуска-літоўскай арміі пад кіраўніцтвам гетмана Канстанціна Астрожскага над утрая большым маскоўскім войскам. У выніку бітвы ўсходняя Беларусь была вызвалена …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (702) – У 1322 г. дружыны Гарадзенскага княства (у склад якога тады ўваходзіла ўсходняя Беласточчына) на чале з князем Давыдам Гарадзенскім разграмілі пад Псковам нямецкіх і дацкіх рыцараў.
  • (131) – 10.09.1893 г. у Юр’еве нар. Аляксандар Ляўданскі (расстраляны ў Менску 27.08.1937 г.), гісторык і археоляг, загадчык сэкцыі археалёгіі Інстытута Беларускай Культуры, дацэнт Беларускага Унівэрсытэта, вывучаў археалягічныя і архітэктурныя помнікі Беларусі.
  • (108) – 10.09.1916 г. у Замосьці Ігуменскага пав. пам. Аляксандр Ельскі (нар. 16.06.1834 г. у Дудзічах Ігуменскага пав.), пісьменьнік, гісторык, этнограф, краязнавец. Сябра Вінцэнта Дунін-Марцінкевіча ды Францішка Багушэвіча.
  • (101) – 10.09.1923 г. у в. Скварцы Дзяржынскага р-на нар. Мікалай Бірыла, беларускі мовазнавец, аўтар прац „Беларуская антрапанімія” (т. 1 – 3, 1966 – 1982), „Націск назоўнікаў у сучаснай беларускай мове” (1986). Памёр 30.09.1992 г. у Менску.
  • (95) – 10.09.1929 г. у Рославе Смаленскай вобласьці нар. Яўген Глебаў, кампазытар і пэдагог, аўтар м. ін.: балетаў „Мара”, „Альпійская балада”, оперы „Майстар і Маргарыта”, аперэты „Мільянерка”, сімфоніяў, твораў для аркестры. Памёр у Менску 12.01.2000 г., пахаваны на Усходніх могілках.
  • (34) – 10.09.1990 г. – устаноўчая канфэрэнцыя Згуртаваньня Беларусаў Сьвету „Бацькаўшчына”.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis