Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Historyji z żytia

Smerť na Velikdeń

Mołodiož z Zubova i Knorozôv, 1950-y lita.

Była nediêla, tepło, kob ne skazati, što horačo, i linivo, počavsie lipeń. Bzyčali muchi, sonečko šče stojało vysoko, skôlś zdaleka donosivsie kryk diti, ale naohuł ludi čuti ne było, ciêło sioło jakby zasnuło. Ustyna sidiêła v tiniočku, na łavci pered chatoju, i oddychała. Simja pryjiêchała…

Historyji z žytia

Jak ja znajšła druhoho diêda

Čerez ciêłe ditinstvo ja miêła vse odnoho diêda, Ivana. Velmi zajzdrostiła diêtiam, kotory miêli dvoch didôv i dvoch babôv. U mene byli baby Aleksandra i Jaryna, i ja čas od času dopytuvałasie v mamy, de podiêvsie môj druhi diêd. Mama mniê rozkazuvała, što jeji tato,…

Historyji z žytia

Po simdesiatci

René Magritte „Lubovniki” (1928)

…Kob chtoś mniê skazav, koli ja była mnôho mołodša, što po simdesiatci tože možna zakochatisie i prožyti lubov, to ja, musit, ono b popukałasie v hołov i rozsmijałasie. U takôm viêkovi to lude pro smerť uže dumajut, a ne zakochujutsie, koliś dumałosie mniê… Zo svojim…

Historyji z žytia

Druha lubov

Richard Bergh „Liêtni večur na Pôvnočy” (1889-1900)

Po smerti muža ja popała v depresiju. Raptom stałosie tak, što ja vže ničoho ne musiła robiti. Ne treba było jti do špitala, ne treba było varyti rosołkuv cy inšych rečy, naveť ustavati mniê ne chotiêłosie, odiahatisie tože, ani myti hołovy čy pryčesuvatisie. Odkryvała ja…

Historyji z žytia v Prazi

Alex abo Deń u variété

Praha Fot. Ralf Roletschek (Wikipedia)

Probudiłasie ja deś u pjať hodin (što mniê zdarajetsie velmi rêdko), vymučana snom. Sniłosie mniê jakojeś zovsiêm čužoje ditia, kotore čêplałosie mene neviď-čom. A to za ruku tiahnuło i čohoś domahałosie, a koli ja zabrała ruku, to ditia siêło na pudłohu i stało čêplatisie mojeji…

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Rozvôd (2)

Rozdział 15

Ilustracija: Edward Hopper „Bar-automat” (1927)

I tohdy, jakby vsioho było zamało, začalisie problemy z robotoju… Môj šef prodav svôj sklep z konfiskovanymi tovarami i vyjichav praciovati za hraniciu (nekotory hovoryli, što narobiv dovhôv i prosto vtiôk), a novy vłastnik zvôlniv usiêch i nabrav novych praciovnikôv, zo svojeji simjiê i znakomych….

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Rozvôd (1)

Rozdział 14

Sklep u lesi kala Sasnowika, u jakim peŭno wajnoju chawalisa i partyzany Fatahrafija aŭtara

Koli dvoje ludi postanovlajut rozvestisie, to ne  pôznaka toho, što vony perestali rozumiêti odne  odnoho, a pôznaka, što vony po menšuj miêry začali  rozumiêti. (Helen Rowland)   – Udupimy go, pani Małgosiu, – skazała advokatka, koli počuła moju historyju i pobačyła, štó v mene v…

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Paraska vmiraje

Rozdział 12

U dvery zastukała Ninka, susiêdka Paraski, bo jakoś ne bačyła jijiê vže druhi deń.

– Parasko, Parasko! – poklikała. – Ty doma?

Vona zahlanuła na chatu i ažno zumiêłasie. Paraska sidiêła na versalci v novum płatijovi, novuj chustci, na nohi natiahnuła pančochi i nałožyła čorny prazničny tufli. Na stoliê stojała sviêčka i ležali zapałki.

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Dvě ženy v chalupě

Rozdział 11

Camille Pissarro „Krajovid koło Chaponval” (1880)

Deś na počatku marcia, koli v televiziji premjer poinformovav nas, što majemo epidemiju koronavirusa, pozvoniła mniê moja dovholiêtnia koležanka Martyna. – Znaješ, mniê pryjšło do hołovy, – skazała vona, – što my povinny vyjichati z Prahi do mene na chalupu. Ty ne maješ žadnych obovjazkuv…

Z cyklu «Słova na viêtrovi»

Narodiny Loni

Rozdział 10

François Nicholas Riss (Franc Nikołajevič Riss) „Kołychanka” (1886)

Luli, luli luli, Čužym diêtiam duli, A našomu kołacê, Kob spało vdeń i vnočê. (Pudlaśka kołychanka) Zima 1963 roku pryjšła velmi rano. Uže pud kuneć listopada začav padati sniêh, prykryvati pola i łonki. Usiudy zrobiłosie biêło i stało nekiepśko moroziti. A napočatku hrudnia dovaliło tôlko…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis