Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Siem chudych hadoŭ

Nia tolki vierniki, ale i ludzi abyjakavyja da relihii napevna čuli biblijnuju historyju pra siem tłustych hadoŭ i siem chudych. Usio ž nahadaju:

Jazep, biblijny patryjarch, jaki razam z žydoŭskim narodam byŭ u ehipieckaj niavoli, rastłumačyŭ faraonu son pra siem chudych karoŭ, jakija źjeli siem tłustych, i pra siem pustych kałasoŭ zbožža, jakija hłynuli siem nalitych. Jazep pradkazaŭ, što son aznačaje siem hadoŭ niastačy i hoładu dla Ehiptu, jakija nastupiać paśla siami hadoŭ dastatku.

Paradu Jazepa, štó treba rabić, pracytuju in extenso:

Chaj zahadaje faraon pastavić nad ziamloju nahladčykaŭ i źbirać u siem hadoŭ bahaćcia piatuju častku ź ziamli ehipieckaj; chaj jany biaruć usiaki chleb hetych budučych dobrych hadoŭ i źbiaruć u haradach chleb pad ruku faraona na ježu, i chaj aščadžajuć; i budzie hetaja ježa zapasam dla ziamli na siem hadoŭ hoładu, jakija buduć u ziamli ehipieckaj, kab ziamla nie zahinuła ad hoładu. (Kniha Byćcia, 42)

Faraon prysłuchaŭsia da Jazepa i, kali nastupiŭ čas niastačy, adčyniŭ Jazep usie zasieki i pačaŭ pradavać chleb ehipcianam.

Hetaja biblijnaja prypavieść pryhadałasia mnie à propos niadaŭniaha incydentu ŭ biełaruskim žyćci ŭ Biełastoku, kali ŭ suviazi z epidemijaj karanavirusu tamtejšy televizijny asiarodak prypyniŭ niadzielnuju telepieradaču Biełaruski tydzień, jakuju ŭžo kolki hadoŭ rychtuje žurnalist Mikoła Vaŭraniuk.

Vyhladaje na toje, što kiraŭnictva biełastockaha telecentru zachacieła vykarystać ciapierašniuju epidemičnuju sytuacyju, kab pamianiać praviły vytvorčaści Biełaruskaha tydnia – kab pieradača rychtavałasia navonki telecentru, a TVP była ŭsiaho zamoŭnikam dla aŭtara pieradačy, a nie jaho pracadaŭcam. Ekanamičnaja vyhada dla publičnaj televiziji ŭ takim vypadku vidavočnaja, choć ja nie mahu acanić, nakolki jana istotnaja finansava: televiziji nia treba vydatkoŭvać hrošaj na sacyjalny pakiet dla žurnalista i na jaho strachoŭku, a ŭsiaho tolki płacić za hatovy pradukt.

Pakolki ŭ Mikoły Vaŭraniuka niama adpaviednaha techničnaha abstalavańnia dla takoj vytvorčaści pa-za televizijnaj studyjaj, jon nie pahadziŭsia na novyja ŭmovy, i pieradaču na vielikodnuju niadzielu padrychtavaŭ niechta inšy. Paśla pratestnaj reakcyi z boku jak biełaruskaha asiarodździa, tak i biełastockich deputataŭ ad apazycyi, Mikoła Vaŭraniuk viarnŭusia rychtavać Biełaruski tydzień na papiarednich umovach.

Prablema, adnak, nikudy nie padziełasia. Raniej ci paźniej biełastockaja TVP dabjecca svajho, i biełaruskaja pieradača budzie rabicca na takich samych umovach, jak zdaŭna robiacca pieradačy litoŭskaj i ŭkrainskaj nacyjanalnych mienšaściaŭ – navonki publičnaj televiziji. Značyć, kali my chočam, kab pieradaču dalej rychtavaŭ prafesijanał Mikoła Vaŭraniuk, treba dumać, jak jamu dapamahčy, kab jon moh nabyć adpaviednaje techničnaje abstalavańnie dla svajoj pracy. Naprykład, ci zmožam my pazyčyć Mikołu hrošy na takoje abstalavańnie?

Ja niekali prapanavaŭ u Czasopisie (Ci jość u nas Plan B? – červień 2017) ideju stvareńnia biełaruskaha fondu na czarną godzinę, na čas, kali ekanamičnaja sytuacyja ŭ Polščy pahoršycca nastolki, što ŭłady mocna abmiažujuć abo i spyniać datacyi na niekatoryja nacmienšasnyja prajekty, bo hrošy spatrebiacca na bolš elementarnyja rečy. Zdajecca, što peryjad siami tłustych hadoŭ u Polščy ŭžo padychodzić da kanca, i nas čakajuć siem chudych hadoŭ, kali treba budzie brać z ułasnych zasiekaŭ. A čym my ich napoŭnili za siem tłustych hadoŭ? Mabyć, nichto i nia dumaŭ napaŭniać, paśmiajaŭšysia ŭ svoj čas z „tryźnieńnia” dzivaka z Prahi, jaki prapanavaŭ to pisać na padlaskaj movie, to pieravodzić biełaruskuju piśmovaść na Padlaššy na łacinku, to stvarać svoj fond, bo ŭ dziaržavy, maŭlaŭ, zasieki kaliści zapustujuć, i treba budzie raźličvać vyklučna na svoj hłuzd i kišeniu, a nie na panskuju łasku.

Jan Maksimiuk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (374) – каля 1651 г. у Ляхавічах нарадзіўся Ілья Ф. Капіевіч, беларускі асьветнік і кнігавыдавец. Аўтар каля 20 падручнікаў, слоўнікаў, навучальных дапаможнікаў. Памёр 23.09.1714 г. у Маскве.
  • (364) – пачатак у красавіку 1661 г. антырасійскага паўстаньня ў Дзісьне, Себежы, Гомелі ды іншых беларускіх гарадах.
  • (132) – 6.04.1893 г. у в. Калодчына, Вілейскага павету нар. Язэп Гаўрылік (расстраляны савецкімі органамі  8.12.1937 г.), дзеяч беларускага руху ў Заходняй Беларусі. Адзін з заснавальнікаў у 1922 г. Беларускай Гімназіі ім. Ф. Скарыны ў Радашковічах, актыўны дзеяч Таварыства Беларускай Школы. У 1928 г. выбраны паслом у польскі сойм. У 1931 г. быў пазбаўлены пасольскага імунітэту і асуджаны на 9,5 года турмы. У 1932 г. абмяняны на палітычных вязьняў з СССР. Жыў у Менску. У верасьні 1933 г. быў арыштаваны. Вязень ГУЛАГу на Салавецкіх астравах ды будаўнічых лагероў Беламорска-Балтыйскага каналу.
  • (120) – 6.04.1905 г. у Кіеве памёр Іосіф Баранецкі (нар. у 1843 г. на Гродзеншчыне), прыродазнавец, пэдагог. Закончыў Беластоцкую гімназію і прыродазнаўчае аддзяленьне Пецярбургскага ўнівэрсытэту (1886), з 1873 г. прафэсар батанікі Кіеўскага ўнівэрсытэта, з 1903 г. – дэкан Фізыка-матэматычнага факультэта, аўтар „Курса батанікі для студэнтаў мэдыцынскіх факультэтаў” (1879).
  • (115) – 6.04.1910 г. у Пецярбурзе (род паходзіў зь вёскі Агароднікі на Наваградчыне) нар. Барыс Кіта (Кіт), выдатны фізык, канструктар амэрыканскай ракетнай тэхнікі. З 1972 г. жыў у Франкфурце-на-Майне ў Нямеччыне. Памёр 1.02.2018 г., пахаваны ў Вісбадэне.
  • (113) – 6.04.1912 г. у Пецярбурзе нар. Леанід Барысаглебскі, фізык, настаўнік. Выпускнік Наваградзкай Беларускай Гімназіі і Віленскага Унівэрсытэту. Член Беларускага Студэнцкага Саюзу. З 1944 г. быў выкладчыкам Беларускага Дзяржаўнага Унівэрсытэту ў Менску, распрацаваў рэлятывістычную тэорыю элемэнтарнай часьціны. Памёр 28.01.2006 г. у Менску.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis