Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Płacz zwanoŭ

5. „Akowiec” z Kazłowaho Łuha (8)

U sprawie było prasłuchanych paru świedkaŭ, miż inszym Alaksandar Traciak z Wiarchlesa, Wiera Karpowicz i Karol Traciak z Łaźnioŭ. Tyja, szto dakładniej mahli b świedczyć, jaszcze pad kaniec 1944 r. wyjechali da Sawietaŭ jak repatryjanty. Tak byli napołachany śmierciu rodnych, jakija zhinuli z ruk „akoŭcaŭ”, szto pakinuli haspadarki i ziamlu, na jakoj żyli z dzieda-pradzieda. Wyjechali trochi pad upływam sawieckich agitataraŭ, szto im paabiacali dabrabyt u „Sajuzie”, ale najbolsz sa strachu pierad bandami.

Prasłuchany byŭ toża Eugeniusz Sawicki ps. „Pszczelarz”. Jaho toża tak jak Kaźmiarowicza liczać cipier „żołnierzem wyklętym”. Jon mieŭ pad sorak let i żyŭ u Biarozawym Hrudzie, na kalonii Wiarchlesa. Tak jak Kaźmiarowicz byŭ katolikam i „akoŭcam” – ad wosieni 1946 r. kamandziram 9 kampanii „Wolność i Niezawisłość” i jamu biezpasredno padlahaŭ „Cietrzew”. „Pszczelarz” padczas składannia dakazwanniaŭ hawaryŭ na niekaryść padnaczalenaho. Moża tamu, szto na akcji ŭ Wiarchlesi byŭ padstreleny tawaryszami ŭ nahu. Stałasia tak, kali Uładak Traciak, na jakoha napali tyja „akoŭcy” z sakolskich wiosak (m.insz. katoliki z Nowaj Kamianki, Waratynszczyny, Markawaha Wyhana, Wiarchlesa, Aziarka i Szudziaława), dzygnuŭ praz wakno i paczaŭ uciakać. Haniŭ jaho „Pszczelarz”, a z zadu stralali kalehi. Traciaka zabili, a adna pula trapiła ŭ nahu kamandzira. Ranieny dachodziŭ jon da sibie ŭ ziamlancy ŭ lesi.

Jakiści czas potym „Pszczelarz”, jaszcze trochi kulhajuczy, znoŭ pajszoŭ z tawaryszami na akcju da Wiarchlesa. Hetym razam zabili jany życiela, jaki mieŭ familju Jacewicz. Zwiazali jaho wiaroŭkaj i zawiali za wiosku. Śpiarsza adzin „akowiec” streliŭ u jaho z karabina, ale nie papaŭ. Tedy Jacewicza z pistaleta „Walter” dabiŭ Kaźmiarowicz.

„Pszczelarz”, kali pra heta hawaryŭ na prasłuchanni, milicjanty zrabili jamu kanfrantacju z „Cietrzewiem”. Kaźmiarowicz pryznaŭso, szto zastreliŭ Jacewicza, kab toj nie menczyŭso.

„Pszczelarz” jaszcze paćwierdziŭ, szto pakul zastrelili Traciaka, to ŭ chacie bili jaszcze jaho kałami i heto rabiŭ toża Kaźmiarowicz. I jaszcze toje, szto achwiaru jany abakrali, zabirajuczy boty.

21 lipca 1952 r., napieradadni ustanoŭlenaho ŭ 1945 r. „Narodowego Święta Odrodzenia Polski”, Kaźmieru Kaźmiarowiczu wajskowym rajonnym prakurataram u Biełastoku byŭ pradstaŭleny akt abwinawaczannia. Akramia taho, szto jaho abskardzili za toje, szto ad 1944 da 1947 roku „przemocą usiłował zmienić ustrój państwa polskiego” (tamu i cipier zaliczyli jaho ŭ „poczet żołnierzy wyklętych”), ale i za dezercju z pastarunku milicji ŭ Zambrowie ŭ 1945 r., a toża za zabojstwa troch czaławiek i ŭdzieł u zabojstwie piacioch druhich. I jaszcze za pakrażu „wspólnie z uzbrojoną bandą” kania z furmankaj, kalisonaŭ, sukna i botaŭ.

Choć Kaźmiarowicza liczać „żołnierzem wyklętym”, to jak wynikaje z śledztwa, zabityja im asabisto abo jaho ŭzbrojenaj hrupaj ludzi ŭ bolszasci nie mieli niczoho spolnaho z stanaŭlenniem nowaj właści ŭ Polszczy. Abkradannie mużykoŭ toża anijak nie abhruntawanaje nibyta zmahanniem z kamunizmam, bo heto byli zwyczajnyja bandyckija rabunki. Adzin z świedkaŭ u sprawie skazaŭ, szto pad kaniec sierpnia 1946 r. banda napała na jaho chatu i susiedniuju brata. Ukrała ŭ ich 5 metraŭ sukna na adzieżu, 5 skuraŭ na każuch, dwa płaszcze, kania z furmankaju, świniu 150 kg wagi, słaninu i ŭsio, szto można było zjeści.

20 listapada 1952 r. Kaźmier Kaźmiarowicz „Cietrzew” Wajskowym Sudom u Biełastoku byŭ pryhaworany na 10 let ciurmy. Pakarannie adbywaŭ u Grudziondzu. Dwa razy lażaŭ u ciuremnym szpitali – 2,5 miesiaca ŭ 1955 r. i try nidzieli ŭ 1956 r.

Jurak Chmialeŭski

Napisana na asnowi: „Akta kontrolno-śledcze dot. Kazimierowicz Kazimierza”, sygn. akt.IPN Bi 07/1 (da pałowy 2018 r. byli zasakreczanyja).

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis