Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (1)

    U viosaczcy Trejgli niedaloka Krynak za sanacji żyli bahatyja haspadare Jurczeni, jakija mieli 23 ha ziamli. „Bahatyroŭ” u czerwcu 1941 r. enkavudzisty vyvieźli na Sibir (viarnulisa ŭ 1946 r.). Z hetaj pryczyny pośle pajszła ŭ vioscy i vakolicy nizhoda. Syn „kułakoŭ” Edzik za sanacji byŭ…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    11. Jabłyka i pomarančy

    Knižki i filmy podôbny do jabłyk i pomarančuv. Odny i druhi naležat do ovocuv, ale smakujut preč po-raznomu. (Steven King) To było tohdy, jak ja brontavsie hołodny po Krystijaniji, siêtum divovidnum miêsti, kotoroho čołoviêk ne pokine, poka vono ne nakłade na joho svojoji pôznaki… Siêty… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

„Na kolinach u Rosiju”

Aleksandrovi Łukašenkovi prypisujut frazu: Я на коленях готов ползти в Россию. Siête vôn nibyto skazav u 1996 roci, u kotorum jomu v Biłorusi pohrožav impeachment. Tohdy z Moskvy do Minśka pryjiêchała vysoka delegacija z tohočasnym rosijśkim premjerom Viktorom Černomyrdinom i perekonała deputatuv Verchovnoho Soviêtu Biłorusi, kob vony ne skidali Łukašenku z prezydenćkoji posady. Jak že rosijanam było ne pomohčy kirovnikovi deržavy, kotory deklarovav, što bude povzati pered jimi?

Ale posli 1996 roku rosijane tak i ne doždalisie, kob Łukašenka prypôvz u Moskvu i poprosivsie stati vasalom kremlôvśkoho čara. Što bôlš, pud kuneć ostatnioho stoliêtija Łukašenka naveť sprobuvav sam stati kremlôvśkim carom. Ale joho mara pro toje, što vôn prodasť Biłoruś Rosiji za posadu v Kremliê, skônčyłasie, koli Borys Jelcyn vybrav svojim nasliêdnikom Vołodimira Putina.

Dvadceť liêt siêtoho viêku minuli Łukašenkovi na sprytnum polityčnum balansovani pomiž Moskvoju i Europoju, kotore z odnoho boku gvarantovało Biłorusi rosijśki kredyty, dotaciji, tani gaz i eksport nekonkurencijnych biłoruśkich tovaruv u Rosiju, a z druhoho – zachovuvało Biłoruś jak suverennu deržavu, kotoru Kreml nijak ne zmôh by kovknuti, ne vyklikajučy mižnarodnoho zemletrusu.

Teper, osenieju 2020 roku, sytuacija Łukašenki i Biłorusi vyhladaje zovsiêm inačej. Posli sfalšovanych prezydenćkich vyboruv u serpniovi i masovych antyłukašenkovśkich protestuv, kotory tiahnutsie, koli pišu siêty słova, uže 50-ty deń, desiatok europejśkich deržavuv zajavili, što ne vvažajut Łukašenku legitymnych prezydentom. Jakije nastupstva siête može miêti na praktyci, šče do kuncia ne vidno, ale vže možna skazati, što Łukašenka dla zachovania svojeji vłady odkazavsie od poperednioji polityki balansu pomiž Rosijoju i Europejśkoju Unijoju, zdajučysie preč na łasku i nełasku Kremla.

Putin, jak i treba było spodivatisie, pryjšov Łukašenci na pomošč. Poobiciav prysłati svojich policijantuv-hromiłuv, koli b łukašenkovśki OMONovci sami ne davali rady z protestujuščymi biłorusami. I prysłav, na prôśbu Łukašenki, tysiaču rosijśkich desantnikuv na vujśkovy cvičenia, nibyto dla toho, kob odstrašyti možlivu (u čyjôj chvoruj hołovie?) intervenciju NATO v Biłorusi.

Za kilka tyžniuv, kotory minuli pośli prezydenćkich vyboruv, Łukašenka zlikvidovav svôj „zachodni vektor” u zahraničnuj polityci. Čym teper bude zajmatisie Ministerstvo zahraničnych spravuv Biłorusi – ne vjadomo. Z Moskvoju Łukašenka maje bezposeredni kontakty i nijaki minśki dyplomaty jomu v Rosiji ne potrêbny. A na Zachodi, kudy Łukašenku vže 25 liêt nichto ne zaprošuvav, vyhladaje na toje, što teper tam i z biłoruśkimi dyplomatami nichto ne schoče hovoryti.

Ciêły siêty polityčny rozvorôt ne tôlko bezsensôvny, ale i tryvožny. Zahranična polityka deržavy povinna oboroniati jeji nacijonalny interesy i mociovati jeji suverennosť. A Łukašenka zrobiv zahraničnu polityku Biłorusi załôžnicioju vyłučno svojich osobistych interesuv. Kob ostatisie pry vładi, vôn, jak toj kazav, pokazav „gest Kozakieviča” Europi i pujšov z pokłonami v Moskvu. Ratujte, gospodin Putin. Putin pomôh, ale siêtym razom, jak zdajetsie, vôn zapotrebuje od Łukašenkovi zapłatiti povnu cinu za svoju pomošč. Čy bude v siêtuj zapłati suverenitet Biłorusi?

Kob usio diêło ne vyhladało tak paskudno, u Mińsku pudveli „teoretyčny pudmurok” pud Łukašenkove povzanie na kolinach. Andrej Savinych z komisiji mižynarodnych spravuv maryjonetočnoho biłoruśkoho parlamentu zajaviv nedavno, što шматвэктарная палітыка больш не забясьпечвае патрэбныя ўмовы для спрыяльнага разьвіцьця Беларусі, tomu teper najvyžšym pryjorytetom dla Minśka je умацаваньне палітычных, эканамічных і вайсковых стасункаў з Расейскай Фэдэрацыяй у рамках саюзнай дзяржавы. Šče dva miseciê tomu шматвэктарная палітыка zabezpečuvała vsiê varunki dla rozvitia krajiny, a tut, bačyte, raptom perestała…

Jan Maksimjuk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў ліпені-жніўні

    710 – перамога дружын Давыда Гарадзенскага у 1314 г. над войскамі крыжакоў пад Наваградкам. 625 – 12 жніўня 1399 г. паражэньне войск Вялікага Княства Літоўскага на чале з князем Вітаўтам у бітве супраць войскаў Залатой Арды на рацэ Ворскла. 510 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (818) – у 1206 г. пачаўся захоп інфлянцкімі (лівонскімі) крыжакамі Кукенойскага княства (населенага Крывічамі і балцкімі плямёнамі), у якім панаваў полацкі князь Вячка (Вячаслаў), які загінуў у бітве з крыжакамі ў 1224 годзе.
  • (131) – 17.07.1893 г. у Варшаве нар. Аляксандр Вянгерка, польскі акцёр і рэжысёр. Акцёрскую кар’еру пачынаў у 1912 г. у Вільні, пазьней працаваў у тэатрах Варшавы, Кракава і Лодзі, у 1939 г. заснаваў Дзяржаўны Польскі Тэатр БССР у Беластоку. У 1941 г. арыштаваны гестапа, загінуў.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis