Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (2)

    UB-oŭcy z Sakołki, jakija pravia try let viali śledztvo, ustanavili, szto maldunak na rasstralanych „kamunistaŭ” skłali sołtys z Łapiczaŭ Ivan Charuży, sołtys z Trejglaŭ Franak Karpuk i padsołtys z hetaj vioski Edzik Jurczenia. Pad kaniec grudnia 1942 r. mielisa jany sptakacca ŭ czaćvier na bazary…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • „Ja choču byti bliźka ludiam”

    Rozhovôr Jana i Haliny Maksimjukov z poetkoju Zojoj Sačko

    Jan: Čy pomniš, koli v tebe zjavivsie impuls, kob napisati peršy viêrš? I na jakôj movi tobiê napisałosie? Zoja: O, ja dumała, što ty tak i načneš… Ja učyłaś u školi v Parcievi, de była prykładnoju učenicieju. Pan od pôlśkoji movy skazav prynesti viêršyki pud… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Komentarz

Metafizyczna rdza

Władimir Michajłowicz Gundiajew jako patriarcha Cyryl i inni rosyjscy przywódcy religijni i świeccy w czasie obchodów Dnia Jedności Narodowej w Rosji, 2012 Wikipedia (Kremlin.ru)
Władimir Michajłowicz Gundiajew jako patriarcha Cyryl i inni rosyjscy przywódcy religijni i świeccy w czasie obchodów Dnia Jedności Narodowej w Rosji, 2012
Wikipedia (Kremlin.ru)

Władimir Michajłowicz Gundiajew w końcu przemówił. I tak dowiedzieliśmy się, że zabijanie ludzi, w tym dzieci, można usprawiedliwić koniecznością walki metafizycznej. Okazuje się bowiem, że rosyjskie systemy rakietowe Grad, Kalibr, Iskander czy S-400 mogą być znacznie bliżej Boga niż modlitwa. Metafizyczne ładunki wybuchowe przecinają niebo na różnych pułapach, a my, patrząc w niebieściutki, czysty firmament, wznosząc tam swój wzrok, powinniśmy dostrzegać ich wielką moc. A gdybyśmy przypadkiem zapomnieli o tych metafizycznych ładunkach, to spadając na szpital, dom czy plac miejski, przypomną nam o swojej sile. Władimir Michajłowicz Gundiajew wyraźnie poczuł tę moc, przemawiając w cerkwi Chrystusa Zbawiciela w Moskwie. Mówiąc o metafizyce nie odczuwał zapewne skutków poparzeń, bólu poranionych ciał, niewysłowionego cierpienia tych wszystkich, którzy realnie, wprost i bezpośrednio przeżywali stratę najbliższych – dzieci, braci i sióstr, mężów i żon, rodziców… Usta pełne metafizyki w takich okolicznościach to obelga rzucona w świat. Czy Bóg to słyszy? Zostawmy Boga w spokoju i zajmijmy się sobą. Bóg swoje zadanie już wykonał. I widział, że wszystko, co zrobił, było dobre. Nie ma metafizycznej walki i metafizycznego cierpienia. Jest dziś walka fizyczna i ból fizyczny. I każdy człowiek widzi, że to jest złe. Tyle, że dla niektórych świat kończy się chyba na progu świątyni. Złote kremlowskie kopuły zaczynają pokrywać się rdzą.

Jerzy Sulżyk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • у верасні

    750 – няўдалая аблога ў 1274 г. Наваградка аб’яднанымі галіцка-валынскімі і татарскімі войскамі. 510 –  8.09.1514 г.  перамога пад Оршай (на рацэ Крапіўна) 30-тысячнай беларуска-літоўскай арміі пад кіраўніцтвам гетмана Канстанціна Астрожскага над утрая большым маскоўскім войскам. У выніку бітвы ўсходняя Беларусь была вызвалена …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (702) – У 1322 г. дружыны Гарадзенскага княства (у склад якога тады ўваходзіла ўсходняя Беласточчына) на чале з князем Давыдам Гарадзенскім разграмілі пад Псковам нямецкіх і дацкіх рыцараў.
  • (131) – 10.09.1893 г. у Юр’еве нар. Аляксандар Ляўданскі (расстраляны ў Менску 27.08.1937 г.), гісторык і археоляг, загадчык сэкцыі археалёгіі Інстытута Беларускай Культуры, дацэнт Беларускага Унівэрсытэта, вывучаў археалягічныя і архітэктурныя помнікі Беларусі.
  • (108) – 10.09.1916 г. у Замосьці Ігуменскага пав. пам. Аляксандр Ельскі (нар. 16.06.1834 г. у Дудзічах Ігуменскага пав.), пісьменьнік, гісторык, этнограф, краязнавец. Сябра Вінцэнта Дунін-Марцінкевіча ды Францішка Багушэвіча.
  • (101) – 10.09.1923 г. у в. Скварцы Дзяржынскага р-на нар. Мікалай Бірыла, беларускі мовазнавец, аўтар прац „Беларуская антрапанімія” (т. 1 – 3, 1966 – 1982), „Націск назоўнікаў у сучаснай беларускай мове” (1986). Памёр 30.09.1992 г. у Менску.
  • (95) – 10.09.1929 г. у Рославе Смаленскай вобласьці нар. Яўген Глебаў, кампазытар і пэдагог, аўтар м. ін.: балетаў „Мара”, „Альпійская балада”, оперы „Майстар і Маргарыта”, аперэты „Мільянерка”, сімфоніяў, твораў для аркестры. Памёр у Менску 12.01.2000 г., пахаваны на Усходніх могілках.
  • (34) – 10.09.1990 г. – устаноўчая канфэрэнцыя Згуртаваньня Беларусаў Сьвету „Бацькаўшчына”.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis