Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Разгар фэстаў у неспакойны час

11 жніўня ў Козліках у Заблудаўскай гміне мясцовы калектыў „Рэчанька” (на сцэне) святкаваў сваё 30-годдзе Фота Міры Лукшы

У гэтым годзе маем хіба што рэкордны сезон, калі гаварыць пра колькасць беларускіх фэстаў у нашым рэгіёне. На працягу мінулых двух месяцаў у гмінных мястэчках, павятовых гарадах і нават шмат дзе ў невялікіх вёсках адбылося мноства забаўляльна-танцавальгых імпрэзаў такога характару на свежым паветры. Іх арганізатарамі…

ЗАПІСЫ ЧАСУ (VI-VIII.2024)

Lipiec-sierpień’24 na Podlasiu: TUTAKA, święto w Supraślu i Oktawa Kultur

«Дзень годнасці» ў Беластоку. Такая акцыя з нагоды чацвёртай гадавіны выбараў 2020 і пачатку беларускіх пратэстаў 9 жніўня прайшла ў многіх гарадах у Польшчы і ў свеце www.racyja.com

W dniach 28-29 czerwca na Wydziale Filologicznym Uniwersytetu w Białymstoku odbyła się konferencja „Język i lingwistyka białoruska: sytuacja, wyzwania, praktyka”. Spotkanie zorganizowali białoruscy nauczyciele i lingwiści na emigracji, Wydział Filologiczny Uniwersytetu w Białymstoku oraz Centrum Kultury Białoruskiej w Białymstoku. Zasady nauczania języka białoruskiego w białoruskich…

Zapiski

Dni i myśli

Rozmowa Tamary BeJot i Tola Szaleńczyka o sękach (cz. 2) Ścieżki kradł czarnym nocom, lasom. Gacie kradł, suszące się na czarnych podwórkach Nimm die gestolehne freiheit zurȕck! [Ukradzioną wolność ukradnij!] Rozmawiał tylko z niemieckimi dziećmi, przynosiły mu chleb wieczorem, w Ostpreussen. Ponadto po drodze zjadł…

Felieton

Łozice, Łozice…

Cerkiew Wniebowstąpienia Pańskiego w Orzeszkowie Wikipedia

Po Zosi, rodzonej siostrze babci Nadzi Kowszyłowej, pozostały mi modlitewniki, Nowy Testament po rosyjsku i niezapisany „pomiannik” nieistniejącego już wydawnictwa Soboru św. Trójcy w Hajnówce, de moj prychod od 57 lat z kilkunastoletnią przerwą na różne Warszawy i Gdański. Skrupulatnie zapełniam go żywymi i zmarłymi,…

Суадносіны

Над Немэнам

Дзесяць гадоў таму Марыя Гутоўская, Міся, першая дачка Чэслава Немэна-Выджыцкага скардзілася, што ад другой жонкі бацькі пачула горкія словы, якія надоўга засталіся ў яе памяці. «Я чула ад Малгажаты, што я для яго ніхто не важны», – прызналася яна. Яна таксама падкрэсліла, што не атрымала…

Płacz zvanoŭ

23. Zabytaja tragedia kala Krynak (3)

Łapiczy cipier

Na UB u Sakołcy i pośle ŭ sudzie ŭ Biełastoku abvinavaczanych i śviedkaŭ asablivo szczacielno raspytvali pra sąd doraźny, jaki Niemcy pierad rasstrełam zrabili ŭ vadzianym mlinie ŭ Nietupie. Hety dzieravianny budynak staić i dziś nad reczkaj pry szasie da Kruszynianaŭ nidaloko vioski Biełahorcy. Daŭno…

Спадчына

Выданні Вацлава Ластоўскага ў міжваенны перыяд

Бюст Вацлава Ластоўскага ў Глыбокім

Ніяк не магу зразумець, чаму вялікі вучоны Яўхім Карскі ў нямецкім выданні „Zeitschrift fur slavische philologie” (Лейпцыг, 1929 г.) адзначыў, што кніга Вацлава Ластоўскага „Гісторыя беларускай (крыўскай) кнігі” ў руках студэнтаў ці не спецыялістаў можа прынесці зло. І яшчэ патлумачыў, што „яна можа прынесці да…

Historia

W poszukiwaniu średniowiecznych Krynek

Fragment mapy rosyjskiej z 1800 roku. Oznaczono kościół i cerkiew w Krynkach

Krynki bez wątpienia są najstarszą miejscowością powiatu sokólskiego. Jej początki sięgają odległych czasów średniowiecza. Pierwsza osada powstała tu najpewniej na przełomie XIV i XV wieku, choć najstarsze wzmianki źródłowe odnoszą się do lat 20-tych XV wieku. Najwcześniejsza historia miasta nad rzeką Krynką jest najsłabiej poznana…

Białowieskie opowieści

Pamiątka po Batorym

Na Górze Batorego w początku XX wieku

Obiekt geograficzny o nazwie Góra Batorego jest powszechnie znany mieszkańcom regionu Puszczy Białowieskiej. Wiedzą o nim również turyści poszukujący na puszczańskich szlakach różnych ciekawostek historycznych i przyrodniczych. I choć nie zawsze potrafią to miejsce szybko odnaleźć, to w końcu przy pomocy mapy i informacji uzyskanych…

Kaliś pisali

Sołowki – wyspa tortur i śmierci. Sylwetki życia wewnętrznego baraku. Warsztaty pracy na Sołowkach

(Wspomnienia z katorgi sowieckiej, cz. 6)

Sołowki – wyspa tortur i śmierci. Foto Wikipedia

Sylwetki życia wewnętrznego baraku W ciemnym kącie, na górnych pryczach, kilku bladych, wynędzniałych osobników z niezwykłym zapałem gra w karty. Wszelka gra hazardowa jest tu surowo wzbroniona, a winnym udziału w niej grożą ciężkie kary administracyjne. Nie zwracano na to jednak uwagi i grano wszędzie…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У сьнежні

    – 22.12.1264 г. мірны і гандлёвы дагавор Полацка і Віцебска з Рыгаю і Готландам. – 25.12.1834 г. у Цынцавічах каля Вілейкі нар. Нікадзім Сілівановіч, мастак. Вучыўся ў Пецярбургскай акадэміі мастацтваў (1859-1866, у 1870 г.  закончыў клясу мазаікі, выкладаў у ёй. За мастацкія творы напісаныя ў Пецярбурзе і ў Беларусі ў 1874 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (193) – 23.12.1831 г. у Юст’янаве пам. Эмілія Плятэр (нар. у 1801 г. у Вільні), удзельніца лістападаўскага паўстаньня. Пахавана ў Капцёве (Літва).
  • (80) – 23.12.1944 г. у Дрэздэне ў Нямеччыне падчас бамбардзіроўкі загінуў Іван Лаппо (нар. 29.08.1889 г. у Царскім Сяле пад Пецярбургам), гісторык Вялікага Княства Літоўскага, закончыў Пецярбургскі унівэрсытэт (1892), прафэсар Дэрпцкага (1905-1919) і Ковенскага  (1933-1940) унівэрсытэтаў, у 1921-1933 гг. жыў у Празе.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis