Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Komentarz

Nie ma chętnych?

У гэтым будынку – былым Доме партыіі ў Беластоку – калісь існаваў факултэт беларускай філалогіі і Кафедра беларускай культуры Fot. Bogusław Bajko / Wikipedia

Uniwersytet w Białymstoku nie będzie chyba na razie prowadził badań gwar białoruskich na Podlasiu. O naukowcach z białostockiego środowiska nie wspominał doktor Mirosław Jankowiak z UW w wypowiedzi dla Radia Białystok. Warszawa, Poznań, Kraków, Lublin… Sposób powołania Pracowni Białoruskiej Dialektologii wydaje się być dość prosty…

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2024)

Październik’24 w Polsce: Nagroda Bykawa “Za swabodu dumki”, Forum Nowych Idei, III Statut WKL w Nowogródku

Святлана Ціханоўская і дуэт „Naviband” – лаўрэат прэміі імя Васіля Быкава „За свабоду думкі” ў Беларускім доме ў Варшаве www.racyja.com

3 października w Warszawie odbyła się ceremonia wręczenia Nagrody im. Wasila Bykawa „Za swabodu dumki”. Jej laureatem został zespół „Naviband”. Jedną ze stypendystek programu KPO dla Kultury została Joanna Troc, mieszkająca w Bielsku Podlaskim aktorka, reżyseria i założycielka Teatru Czrevo. W ramach prestiżowego stypendium artystka…

Святкаванні з трывогай, што будзе далей

Дырэктар Гайнаўскага белліцэя і ўдзельнікі афіцыйнай часткі www.racyja.com

28-29 верасня адбыўся V З’езд выпускнікоў Агульнаадукацыйнага ліцэя з дадатковым навучаннем беларускай мовы ў Гайнаўцы разам са святкаваннем яго 75-годдзя. Афіцыйная частка ў спартыўнай зале распачалася з дзяржаўнага польскага гімна і школьнага „Люблю наш край, старонку гэту”. Ва ўрачыстасці прынялі ўдзел выпускнікі і вучні ды…

Mierzył się z bolesną przeszłością, w swym życiu wiele osiągnął

Сяргей Нічыпарук (1949-2024)

26 września zmarł Sergiusz Niczyporuk, ważna postać naszej mniejszości i nie tylko. Miał 75 lat, urodził się w Zaleszanach koło Kleszczel. Jego rodzina boleśnie została dotknięta pacyfikacją tej wsi 29 stycznia 1946 r. przez oddział pod dowództwem Romualda Rajsa ps. „Bury”. Zginęli wówczas jego dwaj…

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2024)

Pazdziernik’24 na Podlasiu: Jubileusz II Liceum Ogólnokształcącego, festiwali „Kierunek Wschód” i “Bardaŭskaja Vosień”

Вучні Гайнаўскага белліцэя падчас святкаванняў 75-годдзя школы www.racyja.com

W dniach 28-29 września II Liceum Ogólnokształcące z Dodatkowym Nauczaniem Języka Białoruskiego w Hajnówce obchodziło jubileusz 75-lecia swego istnienia połączony z V Zjazdem Absolwentów. W uroczystościach uczestniczyli przedstawiciele władz województwa podlaskiego i starostwa hajnowskiego, a także reprezentujący białoruską opozycję na emigracji wieloletni dyplomata Paweł Łatuszka….

Дзённік рэдактара

Цішыня паміж радкамі

15 верасня 2024 г.

Сустрэча ў Беларускай прасторы „Робім разам” у Варшаве www.racyja.com

На сайце Беларускага Радыё Рацыя, чытаючы звычайна цікавыя мне інфармацыі, каторы ўжо раз заўважаю, што падаюцца яны далёка не поўнымі. Асабліва ў дачыненні да беларускай дыяспары ў Польшчы. Усяго ім, вядома, раскрываць нельга з увагі на тое, што напэўна сочаць за імі лукашэнкаўскія спецслужбы. І…

Zapiski

Rozmowa Tamary BeJot i Tola Sza o sensie życia (cz. 1)

BeJot: Ciągle siedzę w Evdokimovie. Poszukuję sensu życia u tego teologa, bo u kogo, jeśli nie u teologa? Jeśli, jak on chce, przyszłość należy do kobiety, to musi to być pokój – utrzymywanie stanu pokoju, i tak on uważa. Zmaskulinizowana baba nie jest żadną przyszłością,…

Felieton

Królicza Głowa

W „Łowcy złotych trufli i jego małej śwince”, powiastce eschatologicznej pisanej w latach 2000-2018, umieściłem epizodyczną postać Króliczej Głowy, wzorowaną na panu Petro z Soroczej Nożki, który pojawiał się na podwórkach babci Kowszyłowej i jej sąsiadów, żeby pohandlować tym, czego ci dobrzy ludzie z ulicy…

Białostocka SB i Białorusini (1968-1988)

Oficerowie i agenci (cz. 3)

Centrum Białegostoku, lata 60-te Muzeum pocztówek. Leon Ostrowski, Pinterest

12 września 1967 r. kpt. Fiedoruk podwładnym wydał polecenie służbowe, aby wyjaśnić: Gdzie faktycznie Dudzik Jan służył – w „samoobronie”, Weissrussen SS, SD, czy też Gestapo, – jakie nosił umundurowanie, – jaki posiadał stopień (podobno podoficer), jakie zajmował stanowisko (dowódca drużyny, plutonu itp.), Gdzie, z…

Kinoman

14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

Zdôlna mołodiož z liceja v Biêlśku, Biłoviêža 1982

Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У сьнежні

    – 22.12.1264 г. мірны і гандлёвы дагавор Полацка і Віцебска з Рыгаю і Готландам. – 25.12.1834 г. у Цынцавічах каля Вілейкі нар. Нікадзім Сілівановіч, мастак. Вучыўся ў Пецярбургскай акадэміі мастацтваў (1859-1866, у 1870 г.  закончыў клясу мазаікі, выкладаў у ёй. За мастацкія творы напісаныя ў Пецярбурзе і ў Беларусі ў 1874 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (736) – Пасьля больш чым дзесяцігадовай працы, у 1288 г., была закончана пабудова Камянецкай вежы (Белая вежа) на ўскраіне сучаснай Белавежскай пушчы.
  • (145) – 2.12.1879 г. у Шчучыне нар. Фэлікс Стэцкевіч, беларускі грамадзкі і культурны дзеяч. Закончыў Пецярбургскі унівэрсытэт (1913), з 1903 г. член Беларускай Сацыялістычнай Грамады. З 1908 г. сакратар адвакатаў у Ігумені, з 1923 г. дырэктар Беларускай Гімназіі ў Радашкавічах, з 1928 г. – старшыня Галоўнай управы Таварыства Беларускай Школы, у 1930 і ў 1933 гг. арыштаваны польскімі ўладамі. З 1939 г. працаваў настаўнікам у Вілейцы і Клецкім раёне,
  • (122) – 2.12.1902 г. у Пухавічах Менскай губ. нар. Анатоль Вольны (сапр. прозьвішча Ажгірэй), расстраляны НКВД 29.10.1937 года. Выпускнік Беларускага Унівэрсытэту, член аб'яднаньня „Маладняк”. Друкавацца пачаў у 1920 годзе. Раман „Ваўчаняты” (1925), аповесьці, апавяданьні, гумарэскі, фэльетоны, п'есы-жарты: „Міколка”, „У агранома”, сцэнарыі фільмаў: „Хвоі гамоняць” (1929), „Сонечны паход” (1931) і інш.
  • (65) – 2.12.1959 г. у Гайнаўцы нар. Міхал Андрасюк, пісьмнеьнік, журналіст, дзеяч беларускай меньшасці ў Польшчы, сябра Беларускага літаратурнага аб’яднання «Белавежа». Дэбютаваў у 1979 г. вершамі ў «Ніве».   Аўтар зборнікаў прозы «Фірма», (Беласток, 2000) «Мясцовая гравітацыя» (Беласток, 2004), «Белы конь», (Беласток, 2006) «Поўня» (Беласток, 2018). Лаўрэат літаратурнай прэміі імя Веслава Казанэцкага і сёлетняй другой прэміі імя Ежы Гедройця. Віншуем!

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis