Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Płacz zwanoŭ

5. „Akowiec” z Kazłowaho Łuha (3)

Kryż na miescy, u jakim uboŭcy zabili „Żbika” Fatahrafija aŭtara
Kryż na miescy, u jakim uboŭcy zabili „Żbika”
Fatahrafija aŭtara

Pakul Kaźmiarowiczu kamandzir daŭ nimieckaho maŭzera, mieŭ jon karabina z napadu na pastarunak milicji ŭ Szudziaławie. Akcja adbyłasa 26 akciabra 1945 r. Karabin schawaŭ u lesi pad mocham kilametar za swajoj wioskaj, ali kali na pradwieśni pajszoŭ tudy, akazałaso szto chtości jaho ŭże zabraŭ stul.

Napad na szudziałaŭski pastarunak 26 akciabra 1945 r. zarhanizawaŭ „Młot” – zahranicznik, jaki chawaŭso ŭ Kazłowym Łuzie. U akcji pryniało udzieł kala dwaccacioch partyzantaŭ. Kromie Kaźmiarowicza jaszcze miż inszym Broniś Lisoŭski „Jabłoń” i Tolik Kiszkiel „Drucik” (abodwa toża z Kazłowaho Łuha), dwoch bratoŭ Galiczaŭ z Szudziaława i szaścioch „akoŭcaŭ” z kalonii Słojka – Staś Kundzicz „Zając”, jaho brat Wacak „Sosna”, ichni szwagier Franciszek Kostro „Grab” i jaho małodszy brat Heńko „Żbik”.

Siamja Kostraŭ żyła na kalonii ŭ Dziewiczym Łuzie kala Słojki. Pryjechali siudy z Mazoŭsza jaszcze ŭ dwaccatych letach, kali parcelawali majontak u Słojcy. Takija apuściełyja haspadarki sanacyjnaja ŭłada razpradawała za niwielkija hroszy polskim asadnikam, kab kalanizawać „Kresy”. Hety majontak pa miacieży 1863 r. trafił u ruki carskaha czynoŭnika z hłybi Rasieji, Alaksandra Annienkawa. Pracawaŭ jon na pasadzie ŭ Hrodnie, a haspadarkaj zajmałasa pa praŭdzie żonka Wolha, jakuju ŭ wakolicy ŭsie nazywali „Aniczychaj”. Jana na paczatku XX wieku ŭfundawała wielkuju murowanuju cerkwu ŭ Szudziaławie, jakuju ŭ 1915 r. uzarwała ruskaje wojsko. Dwor u Słojcy pieraniaŭ u toj czas ziać Łazoŭski.

Za Piłsudzkaho 21 hektaraŭ majantkowaj ziamli kupiŭ Piotr Kostro za hroszy, jakija zarabiŭ u Amerycy, skul wiarnuŭso ŭ 1922 r. U czas druhoj światowaj wajny i potym u kanspiracji byli jaho czatery syne, toża Teodor „Gołąb” i Kazik „Brzoza”. Teodor u czasie nimieckaj akupacji służył palicjantam – szucmanam. Bytto na zahad naczalstwa z AK, jakomu mieŭ pieradawać maldunki pra żandarmerju. Szucmanami byli toża braty Kundziczy.

26 akciabra 1945 r. braty Kostry z druhimi „akoŭcami” akrużyli pastarunak milicji ŭ Szudziaławie. Paru raz strelili ŭ pawietra z karabinaŭ i milicjanty (było ich siamioch) adrazu zdalisa, baczuczy takuju siłu. Karabin Kaźmiarowiczu, jak hawaryŭ u śledztwi, zaciaŭso. Kalehi ŭwajszli ŭ budynak, kab uziać stul dziesiać aŭtamatycznych pistaletaŭ, amunicju i granaty. „Cietrzew” pajszoŭ da chaty i schawaŭ u lesie swoj karabin.

Napad na pastarunak u Szudziaławie razjuszyŭ uboŭcaŭ z Sakołki. Natychmiast zrabili abławu. Mieli swajho infarmatara, jaki skazaŭ im chto prymaŭ udzieł u akcji. Najpiersz arysztawali bratoŭ Kundziczaŭ, paźniej jaszcze paru. Adny adnych wydawali uboŭcam na tarturach. Kaźmiarowicza zławić nie ŭdałosa. Prychawaŭso jon u Raŭku, szto pa susiedzku z Kazłowym Łuham.

Dwa dni pośle napadu uboŭcy znianacku pajawilisa ŭ Dziewiczym Łuzie. Była jakraz nidziela. Baćko byŭ u kaścieli ŭ Szudziaławie na sumie. Uboŭcy schapili syna Franciszka „Graba”, jaho małodszy brat Henryk paczaŭ uciakać. Dahnali jaho, prywiali na padworak i paczali bić. Chłopca pytali, dzie nachodzicca schawanaje rużjo. Skatawanaha wywieli za stadołu i ŭ lesie zastrelili.

(pradaŭżeńnie budzia)

Jurak Chmialeŭski

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis