Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Čas koronavirusa

Koli ja pišu siêty tekst, minaje druhi tyždeń mojoho chatnioho karantynu. Roblu žurnalistśki materyjały z domu, z domu praciuje syn, dočka „chodit do škoły” čerez Internet. Čeśki urad u seredini marcia zakryv hraniciê, škoły, usiê restauraciji i sklepy, za vyniatkom spožyvčych i aptekuv. Uvediany byli strohi obmežovani na vôlny ruch i zbory ludi v publičnych mistiach. Na huliciu, čy to horodśkuju, čy to vjoskovu, zaboroniajetsie vychoditi bez maski na rot i nôs.

Na dobry ład, poka nema vakcyny (pryščepki) od koronavirusa SARS-CoV-2, to j nema efektyvniêjšoho sposobu kontrolovati pandemiju COVID-19, čym trymati žôrstki karantyn i maksymalno izolovati zaražanych i chvorych od zdorovych.

Ja pišu „kontrolovati” i „izolovati”, a ne „liêčyti”, kob pudkresliti odnu važnu rêč, pro kotoru ne vsiê i ne vse pomniat. A imenno: u špitalovi zniščajut koronavirusa v zaražanoho pacijenta ne dochtorê, a organizm pacijenta (joho imunologična systema), kotory reaguje na čužoje tiêło (virusa), vytvorajučy odpoviêdni antytiła. Toje, što mohut zrobiti dochtorê, to pudtrymati vsiê potrêbny funkciji organizmu špitalizovanoho pacijenta na takôm urovni, kob organizm byv zdatny produkovati antytiła proti koronavirusa.

Pryščepka proti koronavirusa, koli jijiê vže stvorat (siête napevno zroblat, jak ne za puv roku, to za rôk), tože ne bude pomohati chvorym zniščati zaraženie, a bude jakraz „zaražati zdorovych”, ale natôlko lohko, kob organizm zdorovoho čołoviêka môh chutko „navčytisie” vytvoryti antytiła proti virusa SARS-CoV-2 i takim sposobom nabyti odpoviêdni imunitet (po-pôlśki: odporność) i zdatnosť do efektyvnoji reakciji, koli b nastupiło pravdive zaraženie.

Do času, poka ne zjavitsie pryščepka, zadaniom i vłady, i słužby zdorovja je ne dopustiti do sytuaciji, kob epidemija vyjšła z-pud kontrolu. Tiažko dokładno vyznačyti, što značyt „vyjti z-pud kontrolu”, ale na intuicijnum urovni odčuvajemo, što epidemija COVID-19 u Italiji može vže byti prykładom „nepudkontrolnoji” sytuaciji. U takôj sytuaciji pojavlajutsie ne tôlko nevyryšalny organizacijny problemy, ale i tiažki moralny dylemy. Koli chvorych tak mnôho, što začynaje brakovati i dochtorôv, i respiratornych aparatuv, kob pudderžati dychanie špitalizovanych pacijentuv, to koho pudklučati do takich aparatuv, a koho niê? Koho ratovati, a na koho machnuti rukoju?

Je lude, kotory kažut nam na potiêchu, što pandemija COVID-19, koli porumniati statystyku zaraženia i smertelnosti, ne zjavlajetsie najhôršoju z masovych zaraznych chvorobuv na sviêti. Vony zvoročujut uvahu na toje, što smertelnosť od virusa Ebola była na urovni 40% (40% zaražanych virusom Ebola vmerło), od koronavirusa MERS – 35%, od virusa SARS – 10%. A z toho, što viêdomo pro teperyšniu pandemiju COVID-19, jeji smertelnosť znachoditsie na urovni 2%.

Toje, što napravdu robit teperyšniu pandemiju koronavirusa takoju strašnoju, tłumačat nekotory, ne zvezane z jeji smertelnostieju, ale z chutkostieju i lohkostieju, z jakoju koronavirus pošyrajetsie po ciêłum sviêti. Ale z časom, dodajut takije potišyteli, lude pryvyknut do COVID-19, jak pryvykli do virusa HIV i chvoroby AIDS (do słova skazati, smertelnosť od zaraženia HIV – na urovni 2%). Z časom stvorytsie štoś, što nazyvajetsie „kolektyvnym imunitetom” – bôlšosť ludi na sviêti nabude proti virusa SARS-CoV-2 imunitet, kotory pomože jim zmahatisie z zaraženiom bez špitalizaciji i pudklučenia jichnich lohkich do respiratora, tak jak teper lude zmahajutsie z zaraženiom virusami zvyčajnoji hrypy. Milijony ludi na sviêti štoroku chvorêjut na hrypu, ale ž daleko ne vsiê idut liêčytisie do špitala. Chvataje chatni karantyn. I takaja perspektyva na siohodni povinno nam chvatiti jak potiêcha. Bo inšoji potiêchi nema.

Jan Maksimiuk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (683) – у 1341 г. войскі Вялікага Княства Літоўскага акружылі крыжацкую цьвердзь Баербург і прыступілі да яе здабыцьця. Падчас атакі загінуў вялікі князь Гедымін.
  • (505) – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагародку, помніка архітэктуры готыкі.
  • (106) – 9.11.1918 г. у Парыжы памёр Гіём Апалінэр (сапраўднае Кастравіцкі), французскі паэт, якога продкі паходзілі з Наваградчыны (нар. 26.08.1880 г. у Рыме). З 1899 г. жыў у Парыжы, пачаў пісаць у 1901 г. На беларускую мову яго творы пераклала Эдзі Агняцьвет (зборнік „Зямны акіян”, 1973).
  • (72) – 9.11.1952 г. памёр Хаім Вэйцман (нар. 27.11.1874 г. у Моталі на Палесьсі), першы прэзыдэнт Ізраіля, вучыўся ў Пінску.
  • (66) – 9.11.1958 г. у Гайнаўцы нар. Міра Лукша, беларуская паэтка і журналістка тыднёвіка «Ніва», пастаянная супрацоўніца «Часопіса». Дзяцінства правяла ў в. Баравыя (гм. Нараўка), закончыла польскую і рускую філалогіі на філіі Варшаўскага ўнівэрсытэта ў Беластоку. З 1985 г. працуе журналісткай у тыднёвіку «Ніва», дэбютавала ў ім у 1973 г.; аўтарка 20 зборнікаў вершаў і апавяданьняў. Віншуем з прыгожым Юбілеем! 

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis