Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Udane zabiegi radnego

Радны Славамір Назарук (сядзіць злева) 17 снежня ў беластоцкім саборы падчас канцэрта ў рамках „Вялікага калядавання на Падляшшы”, дафінансаванага з бюджэту Падляшскага ваяводства Фота UMWP
Радны Славамір Назарук (сядзіць злева) 17 снежня ў беластоцкім саборы падчас канцэрта ў рамках „Вялікага калядавання на Падляшшы”, дафінансаванага з бюджэту Падляшскага ваяводства
Фота UMWP

18 grudnia radni sejmiku województwa podlaskiego przyjęli budżet województwa na 2024 r. Jest on rekordowy pod względem dochodów (1,4 mld zł), jak i wydatków (1,5 mld zł). Prawie połowę środków stanowią dotacje z funduszy europejskich i rządowego programu inwestycji Polski Ład.

Większość w podlaskim sejmiku ma Zjednoczona Prawica, ale często wspierają ją także radni wybrani z innych list, jak reprezentujący nasze białorusko-prawosławnej środowisko – Sławomir Nazaruk, Igor Łukaszuk czy Mikołaj Janowski. Tak również było podczas głosowania nad uchwałą budżetową. Za było 20 radnych, dziesięciu się wstrzymało, nikt nie był przeciw.

Na początku sesji na wniosek radnego Sławomira Nazaruka minutą ciszy uczczono ofiary działań wojennych w Ukrainie, Strefie Gazy i innych regionach świata.

Marszałek Artur Kosicki poinformował, że zarząd województwa uwzględnił wszystkie wnioski do budżetu, jakie skierowali radni niezależnie od opcji politycznej. Najwięcej poprawek – czternaście – zgłosił Sławomir Nazaruk. Wiele z nich dotyczyło zwiększenia zaplanowanych środków na wydatki związane z kulturą białoruską i prawosławiem, m.in:

– 200 tys. zł dodatkowo w konkursie ofert z zakresu działalności na rzecz mniejszości narodowych i etnicznych,

– 130 tys. zł więcej na zadania z zakresu działalności kulturalnej mniejszości narodowych,

– 100 tys. zł na konkurs dotyczący remontów przydrożnych krzyży i kapliczek,

– wzrost o 50 tys. zł na zadanie „Szlakiem podlaskich świątyń”.

Ponadto na wniosek radnego Nazaruka do budżetu wpisano 100 tys. zł na oddzielne zadanie pn. „Upamiętnienie rocznicy 100-lecia uzyskania autokefalii przez Kościół Prawosławny w Polsce.

Ogółem w wyniku starań radnego w budżecie województwa na 2024 r. znalazła się dodatkowa kwota 830 tys. zł z przeznaczeniem na działalność organizacji pozarządowych, w tym stowarzyszeń mniejszości narodowych. 

Sławomir Nazaruk aktywnie wspierał też nasze organizacje w działaniach, mających na celu powołanie w Białymstoku Centrum Kultury Białoruskiej jako wojewódzkiej samorządowej instytucji kultury. To w dużej mierze także dzięki jego staraniom inicjatywa się powiodła i w budżecie województwa na 2024 na jej funkcjonowanie przeznaczono 1,5 mln zł.

2 комментария к “Udane zabiegi radnego

  1. “Z dotychczasowych doświadczeń realizacji PROW wynika, że średni całkowity koszt budowy 1 km drogi wynosi ok 900 tys. zł natomiast koszt przebudowy 1 km drogi wynosi 550 tys. zł” . CZYLI TO TYLE ILE TE DOTACJE. IDA WYBORY SAMORZĄDOWE. ZA 1 KM DROGI CHCĄ KUPIĆ NASZE GŁOSY.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis