Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (3)

    Na UB u Sakołcy i pośle ŭ sudzie ŭ Biełastoku abvinavaczanych i śviedkaŭ asablivo szczacielno raspytvali pra sąd doraźny, jaki Niemcy pierad rasstrełam zrabili ŭ vadzianym mlinie ŭ Nietupie. Hety dzieravianny budynak staić i dziś nad reczkaj pry szasie da Kruszynianaŭ nidaloko vioski Biełahorcy. Daŭno…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • „Ja choču byti bliźka ludiam”

    Rozhovôr Jana i Haliny Maksimjukov z poetkoju Zojoj Sačko

    Jan: Čy pomniš, koli v tebe zjavivsie impuls, kob napisati peršy viêrš? I na jakôj movi tobiê napisałosie? Zoja: O, ja dumała, što ty tak i načneš… Ja učyłaś u školi v Parcievi, de była prykładnoju učenicieju. Pan od pôlśkoji movy skazav prynesti viêršyki pud… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2023)

У свеце

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • Святлана Ціханоўская сустрэлася ў Нью-Ёрку з лідарамі габрэйскай супольнасці Фота з Фейсбука
    Святлана Ціханоўская сустрэлася ў Нью-Ёрку з лідарамі габрэйскай супольнасці
    Фота з Фейсбука
  • 27 września obradujące w Bahrajnie Zgromadzenie Ogólnego Międzynarodowego Komitetu Paraolimpijskiego (IPC) zdecydowało o dopuszczeniu do udziału w igrzyskach w Paryżu w 2024 r. sportowców z Rosji i Białorusi. Obie ekipy nie będą występowały pod flagami narodowymi, bez strojów swoich drużyn narodowych i w przypadku zwycięstw bez odegrania hymnów.
  • 10 października, w Światowy Dzień Przeciw Karze Śmierci, liderka białoruskiej opozycji Swiatłana Cichanoŭskaja powiedziała, że kara śmierci powinna być usunięta z białoruskiego prawa. Zapowiedziała, że po demokratycznym przejęciu władzy natychmiast zostanie zmienione prawo dopuszczające egzekucje skazańców. Białoruś jest ostatnim krajem w Europie, w którym wykonuje się karę śmierci.
  • 12 października Międzynarodowy Komitet Olimpijski zawiesił „w trybie natychmiastowym” Rosyjski Komitet Olimpijski za naruszenie przepisów zawartych w Karcie Olimpijskiej. Powodem takiej decyzji jest włączenie 5 października do struktur organizacyjnych Rosyjskiego Komitetu Olimpijskiego organizacji sportowych w czterech regionach Ukrainy (w obwodach chersońskim, donieckim, ługańskim i zaporoskim), znajdujących się pod okupacją Rosji po agresji 24 lutego 2022 r.
  • 19 października w wyniku izraelskich bombardowań została zniszczona wraz z przyległymi zabudowaniami jedyna prawosławna świątynia w Strefie Gazy – cerkiew św. Porfiriusza. W ataku tym zginęło co najmniej 17 osób, prawosławnych Palestyńczyków, w tym kilkoro dzieci. Izraelskie działania potępił Patriarchat Jerozolimski i wezwał społeczność międzynarodową do wywarcia wpływu na władze w Tel Avivie.
  • 20 i 21 października z oficjalną wizytą w Mołdawii przebywała liderka białoruskiej opozycji Światłana Cichanoŭskaja. Spotkała się z prezydent Mołdawii Maią Sandu oraz przewodniczącym mołdawskiego parlamentu Igorem Grosu i Grupą Parlamentarną na rzecz Demokratycznej Białorusi, wzięła też udział w forum mołdawskich kobiet. Maia Sandu to pierwsza przywódczyni państwa postsowieckiego spoza Unii Europejskiej, która oficjalnie zaprosiła do siebie Światłanę Cichanoŭską.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў кастрычніку

    1005 – 1019 г. першая згадка ў летапісах пра Бярэсьце. 710 – 1314 г. князь Давыд Гарадзенскі разбіў вялікі паход крыжакоў на Наваградак. 625 – 1399 г. паражэньне ад татараў арміі Вялікага Княства Літоўскага на чале зь князём Вітаўтам на …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (241) – 10.10.1783 г. памёр Людвік Грынцэвіч (нар. 29.01.1717 г.), архітэктар, прадстаўнік віленскага барока. Праектаваў касьцёл аўгусьцінцаў у Валынцы каля Верхнедзьвінска, касьцёл дамініканцаў у Друі, дамініканскі кляштар у Несьвіжы. 
  • (228) – 10.10.1796 г. у Барсукаўцах Ушацкага пав. Падольскай губ. нар. Міхал Без-Карніловіч (пам. 19.01.1862 г. у Пецярбургу), выдатны беларускі гісторык, краязнавец, этнограф, вайсковы тапограф. Апублікаваў шэраг артыкулаў па гісторыі Беларусі (даказаў між іншым паходжaньне вялікага князя літоўскага Віценя з роду полацкіх князёў). Стварыў карту Беласточчыны. Пахаваны на Ваўкавыскіх лютэранскіх могілках у Пецярбургу.
  • (107) – 7-10.10.1917 г. у Маскве адбыўся Першы Усерасійскі Зьезд бежанцаў-беларусаў, скліканы па ініцыятыве Беларускай Народнай Грамады.
  • (86) – 10.10.1938 г. у лягэрнай бальніцы ў п. Княж-Пагост (Комі АССР) памёр Адам Бабарэка (нар. 14.10.1899 г. у в. Слабада-Кучынка каля Копыля), беларускі пісьменнік і крытык. У 1927 г. закончыў Беларускі Дзяржаўны Унівэрсытэт у Менску, працаваў выкладчыкам беларускай мовы і літаратуры ў Камуністычным унівэрсытэце Беларусі і ў БДУ. У 1930 г. рэпрэсіраваны, засуджаны на 5 гадоў высылкі. У 1937 г. арыштаваны паўторна. Друкаваўся з 1919 г., быў адным з арганізатараў літаратурных аб'яд’аньняў „Маладняк” і „Узвышша”.
  • (85) – 10.10.1939 г. перадача Літве Вільні і часткі былога Віленскага ваяводзтва (якія пасьля 17.09.1939 г. далучаны былі да БССР) на аснове дагавору паміж СССР і Літвой.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis