Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (3)

    Na UB u Sakołcy i pośle ŭ sudzie ŭ Biełastoku abvinavaczanych i śviedkaŭ asablivo szczacielno raspytvali pra sąd doraźny, jaki Niemcy pierad rasstrełam zrabili ŭ vadzianym mlinie ŭ Nietupie. Hety dzieravianny budynak staić i dziś nad reczkaj pry szasie da Kruszynianaŭ nidaloko vioski Biełahorcy. Daŭno…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • „Ja choču byti bliźka ludiam”

    Rozhovôr Jana i Haliny Maksimjukov z poetkoju Zojoj Sačko

    Jan: Čy pomniš, koli v tebe zjavivsie impuls, kob napisati peršy viêrš? I na jakôj movi tobiê napisałosie? Zoja: O, ja dumała, što ty tak i načneš… Ja učyłaś u školi v Parcievi, de była prykładnoju učenicieju. Pan od pôlśkoji movy skazav prynesti viêršyki pud… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

(Запісы часу за IV.2020)

У Польшчы

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • 29 marca w Krakowie zmarł wybitny polski kompozytor i dyrygent Krzysztof Penderecki. Był jednym z najbardziej znanych i cenionych na świecie polskich muzyków. Za swą twórczość honorowany był licznymi krajowymi i zagranicznymi wyróżnieniami (pięciokrotnie otrzymał najważniejszą nagrodę muzyczną świata – Grammy). Urodził się 23 listopada 1933 r. w Dębicy. W latach 1955-58 studiował kompozycję w Państwowej Wyższej Szkole Muzycznej w Krakowie. Światowy rozgłos przyniosły kompozytorowi utwory awangardowe z lat 60., takie jak „Tren Ofiarom Hiroszimy” czy „Pasja według św. Łukasza”, które zapoczątkowały pasmo jego międzynarodowych sukcesów. Komponował do końca życia. Penderecki był doktorem honoris causa kilkudziesięciu uniwersytetów, członkiem honorowym najważniejszych akademii artystycznych i naukowych, a także honorowym profesorem wielu prestiżowych uczelni artystycznych. Był Kawalerem Orderu Orła Białego, najwyższego polskiego odznaczenia. Przez wiele lat obejmował honorowym patronatem Międzynarodowy Festiwal Muzyki Cerkiewnej w Hajnówce (w tym roku odbędzie się nie w maju jak wcześniej planowano, ale w dniach 16-20 września). Urna z prochami Krzysztofa Pendereckiego spocznie w Panteonie Narodowym, utworzonym w kościele św. św. Piotra i Pawła w Krakowie. Rodzina zdecydowała, że pogrzeb odbędzie się to po ustąpieniu epidemii koronawirusa.
  • 7 kwietnia w wieku 53 lat zmarł Wiktor Bater, znany korespondent polskich mediów w Rosji. Pracował m.in. dla Polskiego Radia, Telewizji Polskiej, TVN, Polsatu, Radia Zet. Był laureatem nagrody Grand Press w kategorii news za pierwszą informację o katastrofie prezydenckiego samolotu w Smoleńsku. Relacjonował też atak terrorystyczny na szkołę w Biesłanie, do którego doszło 1 września 2004 r. W trakcie pracy został niegroźnie ranny. W 2008 r. wydał książkę „Nikt nie spodziewa się rzezi. Notatki korespondenta wojennego”.
  • Polska wspiera Białoruś w walce z koronawirusem. 23 kwietnia sześć polskich tirów zawiozło do Grodna maski, lekarstwa i antyseptyki potrzebne do walki z patogenem. Znaczna część pomocy trafiła do polskiej mienjszości w obwodzie grodzieńskim. Darczyńcami są Ministerstwo Zdrowia oraz spółki skarbu państwa. Konwój zorganizowała Fundacja Solidarności Międzynarodowej przy wsparciu Państwowej Straży Pożarnej. Szef Kancelarii Prezesa Rady Ministrów Michał Dworczyk podkreślił, że transport jest wyrazem braterstwa i solidarności wobec Białorusinów.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў кастрычніку

    1005 – 1019 г. першая згадка ў летапісах пра Бярэсьце. 710 – 1314 г. князь Давыд Гарадзенскі разбіў вялікі паход крыжакоў на Наваградак. 625 – 1399 г. паражэньне ад татараў арміі Вялікага Княства Літоўскага на чале зь князём Вітаўтам на …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (592) – 15.10.1432 г. князь Вялікага Княства Літоўскага Жыгімонт (малодшы брат Вітаўта) аднавіў унію з Польшчай, але пасьля перамогі над Сьвідрыгайлам зноў вырашыў вызваліцца ад саюза з Польшчай.
  • (307) – У 1717 г. нар. Кароль Вырвіч (пам. у 1793 г.), пэдагог, філёзаф. Паходзіў зь сям’і незаможнага беларускага шляхціца з Браслаўшчыны. Выкладчык Collegium Nobilium. Аўтар падручнікаў „Паходжаньне сучасных дзяржаў і народаў”, „Кароткае сыстэматычнае выкладаньне ўсеагульнай гісторыі”, „Сучасная геаграфія”, „Усеагульная геаграфія”.
  • (207) – 15.10.1817 г. у Золотурне ў Швайцарыі пам. Андрэй Тадэвуш Банавэнтура Касьцюшка (нар. 30.11.1745 г. у фальварку Сяхновічы на Берасьцейшчыне ў сям’і  беларускага шляхціца) – вядомы палітычны дзеяч Рэчы Паспалітай.
  • (191) – 15.10.1833 г. у Флярэнцыі пам. Міхал Клеофас Агінскі (нар. 25.09.1765 г. у Гузаве пад Варшавай), дзяржаўны дзеяч, кампазітар, аўтар слыннага паланэза „Развітаньне з радзімай”.
  • (146) – 15.10.1878 г. памёр Ігнацы Касовіч (нар. у 1808 г. на Віцебшчыне), філолаг. Закончыў Галоўную духоўную сэмінарыю Віленскага унівэрсытэта. З 1833 г. прафэсар грэцкай мовы і царкоўнага красамоўства ў грэка-каталіцкай сэмінарыі ў Жыровічах. З 1835 г. выкладаў у Кромскай, Смаленскай, Маскоўскай гімназыях. З 1870 г. працаваў прафэсарам грэцкай мовы ў Варшаўскім унівэрсытэце. Разам з братам Каятанам склаў „Грэчэска-рускі слоўнік” (1847). 
  • (79) – 15.10.1945 г. пачала свой першы год працы Беларуская гімназія ў ДП-лягеры ў Ватэнштаце (Нямеччына). Дырэктарам школы быў Вацлаў Пануцэвіч (Папуцэвіч).
  • (74) – 15.10.1950 г. у Саўт-Рывэры (ЗША) а. Мікалаем Лапіцкім і Сьвятаславам Коўшам было заснавана Аб’яднаньне праваслаўных беларусаў.
  • (35) – 15.10.1989 г. у Менску памерла Вера Пола, актрыса. Нар. у Менску 7.02.1901 г., у 1922-1977 гг. працавала ў тэатры імя Янкі Купалы. Найбольш значныя ролі: Агата ў „Паўлінцы” Я. Купалы, Маланьня ў „Кар’еры таварыша Брызгаліна” Е. Міровіча, Карміліца ў „Рамэо і Джульета” Уільяма Шэкспіра.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis