Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    21. Samaabarona i śmierć Żyda Berszki (1)

    Vielkija Aziarania, szto ŭ hminie Krynki, za Niemcami vielmi ciarpieli ad partyzantaŭ, usiakaj maści bandytaŭ i zładziejaŭ. Dajszło da taho, sztu ludzi zarhanizawali tut samaabaronu...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    7. Moja klasa

    Časom lepi vtečy z lekciji v školi i poveselitisie z kolegami, bo teper, koli ja ohladajusie nazad, moju vsmiêsku vyklikajut ne škôlny ociênki, a vspominki. P. J. Abdul Kalam) U 1970-ch liêtach u Liceji nr 9 u Hajnuvci byli štyry rumnobiêžny klasy po pryblizno 30…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Дзённік рэдактара

14 лістапада 2023 г.

Кадр з навейшай экранізацыі „Знахара” З матэрыялаў для прэсы

На сайце Netflix паглядзеў я фільм „Знахар” – новую экранізацыю вядомага рамана Тадэвуша Далэнгі-Мастовіча. З’явіўся ён у канцы верасня і з месца пачаў біць рэкорды праглядаў не толькі ў Польшчы, але і за мяжой. Ужо праз тыдзень заняў другое месца ў рэйтынгу самых папулярных неангламоўных…

Prawdziwe przyczyny wyborczej porażki

Eugeniusz Czykwin, wieloletni poseł poprzednich kadencji. Funkcję tę sprawował jeszcze w czasach PRL (we wrześniu ukończył 74 lata) Radio Ortodoxia

W środowisku prawosławno-białoruskim wciąż nie milkną echa październikowych wyborów parlamentarnych, w których do Sejmu nie dostał się żaden z „naszych” kandydatów. Najbardziej rozgoryczony wydaje się być wieloletni poseł Eugeniusz Czykwin, który z przerwami zasiadał na Wiejskiej od czasów PRL. Swą porażkę tłumaczy przede wszystkim rozbiciem…

Płacz zwanoŭ

21. Chto vydaŭ Żłobaviczaŭ z Łużan? (2)

U sudoch sprava ciahnułasa czatery let, ad 1950-ho da 1954 r. Ściapan D. u ciurmie prasiedziaŭ toża try miesiacy adrazu pa vajnie. Uże tedy chtości zaŭdaŭ jaho savietam, jakija pośle asvabadżennia hetych ziemlaŭ arhanizavali novuju ŭłaść. Nidaŭniaho nimieckaho sołtysa arysztavali 6 grudnia 1944 r. Ale…

Uwikłanie

30 lat w sidłach bezpieki (cz. 9)

Autor „Samosieja” przy odbudowywanym kąpielisku w Krynkach, wykopanym przez Żydów z getta. Wczesne lata siedemdziesiąte Archiwum rodzinne

Jako robotnik w magazynach Wojewódzkiego Zarządu Aptek Sokrat Janowicz ciągle żył w wielkim stresie. Codziennie w drodze do pracy i z powrotem mijał znajdujący się niedaleko przy tej samej ulicy Sienkiewicza gmach komendy milicji, w którym siedzibę miała też służba bezpieczeństwa. Dobrze wiedział, że ciągle…

Дзённік рэдактара

14 кастрычніка 2023 г.

Заўтра ў Польшчы парламенцкія выбары. У бацькоўскім доме ў Востраве гляджу беларускае тэлебачанне. Кажуць у ім, што Польшча – на парозе грамадзянскай вайны, бо выбарчыя вынікі будуць сфальсікаваныя і палякі выйдуць на вуліцу пратэставаць. Ідыёты – лукашэнкаўскія прапагандысты нешта цалкам паблыталі. Не хапала толькі, каб…

Płacz zwanoŭ

21. Chto vydaŭ Żłobaviczaŭ z Łużan? (1)

Hulica ŭ vioscy Łużany Fot. Wikipedia (Adrian Grycuk)

Vioska Łużany cipier u hminie Haradok. Jana pa darozie z Kruszynian da Babroŭnik. Da vajny i za Niemca była ŭ hminie Hałynka, szto na druhim baku ciapieraszniaj polska-biełaruskaj hranicy. U czas nimieckaj akupacji łużańcy ciażka pastradali. Dvanaccać czalaviek hitleraŭcy vyvieźli ŭ kancłahier u Majdanku, vyżyło…

Uwikłanie

30 lat w sidłach bezpieki (cz. 8)

Падчас уручэння прэміі "Воін Святла", Кіеў, 2018 г.

Pogrążony przez władze partyjne i esbecję niepokorny dotąd Janowicz próbował się ratować. Jak najszybciej chciał podjąć nową pracę. „Biegałem po Białymstoku jak oszalały” – wspominał w „Nie żal prażytaha”. Trwało to pięć miesięcy, od października 1970 r. do lutego 1971 r. Prowadząc skrupulatny dziennik, podliczył,…

Po pierwsze młodzież

Rozmowa z Aleksandrem Wasylukiem, kandydatem do Sejmu z listy Trzeciej Drogi

Aleksander Wasyluk, z zawodu informatyk – inicjator i współtwórca portali Cerkiew.pl oraz OrthPhoto.net, ktywnie działa w sektorze organizacji pozarządowych, pracuje z młodzieżą aleksanderwasyluk.pl

Jerzy Chmielewski: – Na posła kandydujesz drugi raz z rzędu. Przed czterema laty jako białostoczanin startowałeś z warszawskiej listy Koalicji Obywatelskiej, licząc na głosy prawosławnych ze stolicy i z zagranicy (to jedyny okręg dla takich wyborców). Jak wspominasz tamto doświadczenie polityczne? Aleksander Wasyluk: – To…

Z potrzeby dialogu

Rozmowa z Lucją Nimierowicz, niezależną kandydatką na liście PiS do Sejmu

Jerzy Chmielewski: – Twój start do Sejmu z listy PiS jest pewnym zaskoczeniem. Wcześniej na listach wyborczych tego ugrupowania kandydatów prawosławnych nie było. Skąd taka decyzja?  Lucja Nimierowicz: – Startuję z listy PiS jako niezależna bezpartyjna kandydatka. Wśród społeczności prawosławnej, białoruskiej są też tacy, którzy…

Дзённік рэдактара

3 верасня 2023 г.

Мая школа ў Востраве (фота з 2009 г.). Цяпер там ёсць невялікі гатэлік і будынак выглядае крыху інакш Фота Януша Корбеля

Пачаўся новы навучальны год. Даволі дрэнна склалася сітуацыя вакол беларускага школьніцтва на Падляшшы. У Бельскім і Гайнаўскім белліцэях ужо год часу непрыхільныя беларускасці людзі намагаюцца адмяніць статут гэтых школаў, каб не было ў іх абавязку навучання беларускай мовы. Гэта абазначае, што страцяць яны цяперашні характар,…

Календарыюм

Гадоў таму

  • у лютым

    185 – 12 (24).02.1839 г. быў скліканы сабор вуніяцкай царквы, які прыняў рашэньне пра яе далучэньне да праваслаўнай царквы. Каля 1,5 мільёна вернікаў (на беларускіх землях) было далучана да праваслаўя, частка з вуніятаў стала рыма-католікамі. Вунія на землях Каралеўства Польскага …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (135) – 22.02.1889 г. у Бежацку, Цьвярской губэрні нар. Мікалай Байкоў – мовазнавец, пэдагог. Скончыў у 1913 г. Маскоўскую Духоўную Акадэмію. Падчас І сусьветнай вайны ўключыўся ў беларускі нацыянальны рух. Займаўся навуковай дзейнасьцю. У 1925 г. у Менску быў выдадзены „Беларуска-расійскі слоўнік”, а ў 1928 г. „Расійска-беларускі слоўнік”, якія склаў разам са Сьцяпанам Некрашэвічам.  У 1930 г. быў рэпрэсаваны. Падчас нямецкай акупацыі працаваў у Выдавецтве Школьных Падручнікаў у Менску. Перад  прыходам савецкіх уладаў у Менск падаўся ў Нямеччыну. Працаваў між іншым пры выпуску СБМаўскага часопісу „Малады Змагар”. У 1945 г. пасьля прыходу савецкіх войскаў арыштаваны і адпраўлены ў СССР. Быў вязьнем менскай турмы, дзе паводле некаторых звестак памёр 23.06.1946 г.
  • (135) – 22.02.1889 г. у Бежацку, Цьвярской губэрні нар. Мікалай Байкоў – мовазнавец, пэдагог. Скончыў у 1913 г. Маскоўскую Духоўную Акадэмію. Падчас І сусьветнай вайны ўключыўся ў беларускі нацыянальны рух. Займаўся навуковай дзейнасьцю.
  • (35) – 22.02.1989 г. у Беластоку быў заснаваны першы гурток Беларускага Аб’яднаньня Студэнтаў, у якім дзейнічалі студэнты Філіі Варшаўскага Унівэрсытэту ды Мэдыцынскай Акадэміі. Першым старшынёй быў Юрка Каліна.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Copyright © 2024 Czasopis