Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    11. Szumnaje zabojstwo uboŭca

    U 1946 r. na Sakolszczynie szumieła partyzanckaja jaczejka, jakoj prawadyrom byŭ Kaźmier Kamiński „Błyskawica” (raniej „Ryś”). Pad saboju mieŭ jon dwaccać czaławiek. Byli heto katoliki ad Janowa, Karycina, Czarnoŭsi (cipier Czornaj Biełastockaj)...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Ne može byti!

    Počynaju pisati novy cykl rozkazuv. Ne znaju, jak dovho dam rady. Nazbirała trochu historyjuv od ludi, kotory zhodilisie pohovoryti zo mnoju pro svoje žycie. Trudno takich znajti, bo bôlšosti našych ludi zdajetsie, što jich žycie nikomu ne cikave, tomu što vono nibyto było zusiêm zvyčajne,...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Prawda i mity

„Prorok” Ilja. Historia prawdziwa (cz. 9)

Dzwony, zakupione przez Klimowicza w 1930 r. w Przemyślu, w cerkwi w Grzybowszczźynie wiszą i dziś Fot. Jerzy Chmielewski

O tym, jak „prorok” kupował cerkiewne dzwony, Karpiuk wymyślił w książce całą barwną opowieść. Oto w chałupie Klimowicza w Grzybowszczyźnie ni stąd, ni z owąd zjawiają się bracia Kowalscy, znani w całej Polsce odlewnicy z Przemyśla. Przyjechali aż spod Karpat, zwietrzywszy na Kresach interes do…

Дзённік рэдактара

Царква на могілках у Баброўніках Фота Юркі Хмялеўскага

18 кастрычніка 2022 г. Сёння на могілках у Баброўніках пахавалі матулю Лены Глагоўскай – Сафію Казлоўскую з Ярылаўкі. Соня, як яе называлі ў вёсцы, жыла доўга, памерла на 92-ім годзе жыцця. Я яе бачыў ўсяго пару разоў, калі па рэдакцыйных справах заязджаў у Ярылаўку да…

Дзённік рэдактара

7 кастрычніка 2022 г. Прыемная навіна з Осла. Нобелеўскі камітэт прысудзіў прэмію міру беларусу Алесю Бяляцкаму, кіраўніку праваабарончага цэнтру „Вясна”. Такую прэстыжную ўзнагароду ў гэтай катэгорыі разам з ім атрымалі яшчэ дзве праваабарончыя арганізацыі – „Цэнтр грамадскіх свабодаў” з Украіны і цэнтр „Мемарыял” з Расіі….

Дзённік рэдактара

Міхал Андрасюк, Руслан Шошын, Святлана Ціханоўская, і Мікола Ваўранюк, Бэата Задыковіч (дырэктар Падляшскай кніжніцы) і Яўген Вапа Фота Юркі Хмялеўскага

3 кастрычніка 2022 г. Пабываў я на сустрэчы з Святланай Ціханоўскай у Падляшскай кніжніцы. Адбылася там прэзентацыя кнігі пра яе „Lodołamaczka. Swiatłana Cichanouska”, што выйшла ў канцы верасня. На сустрэчы, якую дасканала вялі журналісты Радыё Рацыя Міхась Андрасюк і Коля Ваўранюк (як перакладчык), прысутны быў…

Pamiać

Płacz zwanoŭ

10. Abława na kamunistaŭ (4)

Kryż u miescy, u jakim Niemcy pastralali nietupcaŭ Fatahrafia aŭtara

U marcy 1942 r., u tym samym miensz-bolsz czasie szto ŭ Słoi i Harkawiczach, Niemcy padobnuju apieracju prawiali kala Nietupy i ŭ samoj wioscy, jakaja pry darozie z Krynak da Haradka. Z paczatku zrabili abławu na partyzantaŭ. Tut u lasach swaju bazu mieŭ atrad „Zwiazda”….

Prawda i mity

„Prorok” Ilja. Historia prawdziwa (cz. 8)

Rozbiórka cerkwi św. Jerzego w Szudziałowie. 1936 r. Ze zbiorów Aleksandra Sosny

Polityka wyznaniowa II Rzeczypospolitej była bezwzględna – żadnych nowych cerkwi! Władze odrodzonej Polski prawosławie utożsamiały z Rosją i znienawidzonym caratem, widziały w nim relikt zaborów. Z utrzymującej się wciąż nienawiści do ciemiężcy podjęto działania rewindykacyjne wobec mienia cerkiewnego. Prowadzono je zarówno z inicjatywy oddolnej, poprzez…

Pamiać

Płacz zwanoŭ

10. Abława na kamunistaŭ (3)

Cerkwa ŭ Juraŭlanach Fatahrafija aŭtara

Abławu ŭ Harkawiczach Niemcy zarhanizawali ŭ nacze. Akrużyli wiosku i ludziej zahnali ŭ szkołu. Śpiarsza zrabili pieratrus-rewizju ŭ 27-mi chatach. Chadzili z sołtysam, jaki wioŭ ich na padworki i kazaŭ, chto tam żywie. Niemcy szukali sawieckaj litaratury i rużja. U Harkawiczach szmat chto ŭ 1930-ych…

Prawda i mity

„Prorok” Ilja. Historia prawdziwa (cz. 7)

Tak wyglądała zbudowana przez Klimowicza cerkiew. Źródło: Wojciech Załęski, „Eliasz. Fenomen pogranicza świadomości”, Supraśl 2016

Chłopi z guberni grodzieńskiej, którzy w sierpniu 1915 r. udali się w bieżeństwo, z głębi Rosji wracali do swoich wsi przeważnie jesienią 1921 r. Umożliwił im to zawarty kilka miesięcy wcześniej traktat ryski wraz z umową o repatriacji. Najpierw trzeba było uzyskać odpowiednią sprawkę –…

Дзённік рэдактара

Адноўлены вясковы крыж у неіснуючых ужо Ямашах у Крынскай гміне Фота Юркі Хмялеўскага

1 ліпеня 2022 г. Хаця свайго часу быў я чыноўнікам мясцовага самакіравання і нават займаў там высокія пасады, то ўжо некалькі гадоў стараюся завельмі не ўнікаць ў гэтую дзялянку грамадскага жыцця. Цяпер у маім жыцці ёсць больш важныя для мяне прыярытэты, і я ўрэшце раблю…

Pamiać

Płacz zwanoŭ

10. Abława na kamunistaŭ (2)

U takoj chaci jak heta z prybiełastockaho skansenu (pierawiezienaj z Hryboŭszczyny) żyŭ u Słoi Iwan Jakimiec z siamjoju, razam siem czaławiek Fatahrafija Miry Łukszy

A tak rok raniej pra kałchoz u Słoi pisała „Pabieda” (gazeta wychodziła ŭ Sakołcy): (…) 1 kwietnia 1940 r. u naszym sakolskim rajonie pa inicjatywie sialan z wioski Słoja (Szudziałaŭski sielsawiet) 57 haspadarak biadniakoŭ i siaradniakoŭ zhadzilisa złuczycca ŭ kałchoz. Raszenniem Sakolskaho rajispałkomu kałchozu imia…

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў лютым

    555 – 29.02.1468 выданьне „Судзебніка” Казіміра IV – першага збору законаў Вялікага Княства Літоўскага. 495 – У 1528 г. нар. князь Андрэй Курбскі, нашчадак у простай лініі роду Рурыкавічаў. Заслужаны паплечнік Івана IV Жахлівага (Грознага), здольны палкаводзец, адукаваны чалавек. У …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Copyright © 2023 Czasopis