Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Nečysta siła, ničoho inšoho

Jak Marta zaradiła Jaškovuj bidiê (2)

Złydni. Malunok Valery Słavuka

– O! – skazała do jijiê šeptucha, koli vona perestupiła poroh. – Z velikoju bidoju ty pryjšła do mene. Marta hłuboko jôj pokłoniłasie. – Z velmi velikoju, – skazała, vytiahajučy torbočku z motankoju i pirom. Chotiêła vytiahnuti i toje, čym zbirałasie zapłatiti, ale staraja zamachała…

Rozkaz

Nečysta siła, ničoho inšoho

Šeptucha Hanna vyhaniaje z mene nečystu siłu; lipeń 2011

Ne znaju, što z siêtoho vyjde: musit, ničoho dobroho na samy kuneć, jak to naohuł byvaje z usiêm, što maje choť ščôpoť čohoś spôlnoho z nečystoju siłoju. Zakônčyvšy cykl rozkazuv „Ne može byti!”, ja vže dumała, što ničoho inšoho ne napišu, bo vsio, što chotiêła…

Ne može byti!

Pameť na trochu dovš

Ivan Bogdanov «Novičok» (1893)

Тварь ли я дрожащая или право имею… (Ф.М. Достоевский)  – Ja svoju mamu pometaju słabo,  – tichim hołosom načała rozkazuvati Lila.  – Dobre, što maju para zdymkuv, to choč znaju, jak vyhladała. Ale rozkažu tobiê jeji historyju, to može takim sposobom pameť ob jôj ostanetsie…

Ne može byti!

Veronika

Vojtěch Hynais, Diêvčyna z azalijoju (1913).

Lepi lubiti j stratiti lubov, Čym ne lubiti preč nikoli. Alfred Tennyson Zo svojoju Veronikoju ja poznakomivsie v Prazi. To byli siêmdesiaty liêta. Ja praciovav jak instruktor nauki jazdy, pryšykovuvav ludi do egzaminuv na pravojazdu. Pomniu jak diś, odnoho razu siêła do mojeji taksôvki jasnovołosa…

Ne može byti!

Rozkaz na łavočci

Laurits Andersen Ring «Vesna i stary čołoviêk»

Starosť ne oboroniaje od lubovi. Ale lubov do pevnoji miêry oboroniaje od starosti. Anaïs Nin Zaprosiła mene koležanka na para dion do sebe na sioło v Kleščeluvśkuj gmini. Vona tak napravdu žyve na koloniji, de vony razom zo svojim čołoviêkom trymajut agroturystyčnu sidlibu, ale od…

Ne može byti!

Halina Maksymiuk Foto: Ewa Żałopa

Počynaju pisati novy cykl rozkazuv. Ne znaju, jak dovho dam rady. Nazbirała trochu historyjuv od ludi, kotory zhodilisie pohovoryti zo mnoju pro svoje žycie. Trudno takich znajti, bo bôlšosti našych ludi zdajetsie, što jich žycie nikomu ne cikave, tomu što vono nibyto było zusiêm zvyčajne,…

I vsiê tyje liêta ja «spasaju» pudlaśku movu

Halina Maksymiuk Foto Ewa Żałopa

U kviêtniovi sioholita zjaviłasie nova proza Haliny Maksymiuk – «Słova na viêtrovi». To vže jeji tretia knižka, napisana po-pudlaśki. U 2019 roci vona opublikovała «Biêlśk, Knorozy, Ploski (i inšy vjoski)» i «Môj čeśki film» (tôlko vydanie elektronične). Aleksander Maksymiuk hovoryt z autorkoju kilka dion pered…

Koladny rozkaz

Kulhavy podarok

Kartina rosijśkoho mastaka Aleksandra Aleksandrovśkoho

Katia płakała narêčučy. Sidiêła v kutočku na chati, pudtiahnuvšy nohi pud sebe, i davała volu slozam. Jeji kruhły ščoki počyrvonieli i pudpuchli od tertia rukami, tekło jôj z nosa, rukavy kofty byli zusiêm mokry. Zmerkało, u chati nikoho ne było, baťki pujšli vpravlatisie. Vona čuła,…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis