Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    21. Samaabarona i śmierć Żyda Berszki (1)

    Vielkija Aziarania, szto ŭ hminie Krynki, za Niemcami vielmi ciarpieli ad partyzantaŭ, usiakaj maści bandytaŭ i zładziejaŭ. Dajszło da taho, sztu ludzi zarhanizawali tut samaabaronu...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    7. Moja klasa

    Časom lepi vtečy z lekciji v školi i poveselitisie z kolegami, bo teper, koli ja ohladajusie nazad, moju vsmiêsku vyklikajut ne škôlny ociênki, a vspominki. P. J. Abdul Kalam) U 1970-ch liêtach u Liceji nr 9 u Hajnuvci byli štyry rumnobiêžny klasy po pryblizno 30…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Naszyja wioski

U gmini Nowy Dwor jest 18 wioskaŭ z kaloniami. Heto niwielkija wioski, a jaszcze i szto druhaja chata pustaja. Staryja ludzi paŭmirali, maładyja pawyjażdżali za hranicu – da Anglii, Irlandii, Niemcau, Hiszpanii, Narwegii i Belgii. Nikatoria wyjachali do miesta. Najbolsz wyjażdżało w siadymdzisiatych letach. Jak ni wielka wioska Synkoŭcy– to na pałowu.

Małodszyja, bahatszyja i ryzykoŭniejszyja budawali chaty-słupki u Dubrowi, Sakołcy i Kuźnicy. Tam mieli rzandowyja raboty i lakczejsza życia. Haspadarki na wioscy pradali, zdawali pad rząd. Hetym, szto ŭdałoso pradać ziemlu, chaty astawalisa pustyja i ŭsio padało u ruinu.

Kiedyści, jak raskazwali starykie, to była wielka i wasoła wioska. Było mnoho maładych, w 1950 r. rabili zabawy, pieknie śpiawali. Światkawali, chadzili z gwiazdaju. Prawie ceła wioska ta prawasłaŭnyja, tylko nikatoryja mieli polskija żonki z susiednich wioskaŭ. Katalickich – polskich było tylko try chaty. Ludzi z hetaj wioski byli raboczyja, wasołyja, lubili wypić, zimoju lubili palawać na zajcy, sarny, lise. Dzikoŭ tedy ni było. Byli ŭsie drużnyja, jednyja druhim pamahali, da 1968 roku ni mieli światła, talifonu. Da cerkwi, da gminy było daloko – 6 km.

U wioscy była szkoła. Nauczycialam był ŭ szaździsiatych letach Romcio Niedźwiedź. Chłopiac pa technikum ralniczum – zaatechnik. Aprocz szkoły, pa hadzinach leczył czasom koni, albo karowy. Szkoła była u prywatnuj chaci. Nauczycial kwatarawaŭsa nidaloko, u susiedniuj chaci. Ludzi uważali jaho, bo uczyŭ ich dzieci, dbali jak a swaho.

Wieczaram chadzili (zimoju) na wiaczarynki, hrali u karty, raskazwali skazki. Słowam, katora u Synkaucach ŭsie paŭtarali to: „dalbo”, „dalbo pawierysz”. Kiedyści u takoho dziedka z Synkaŭcoŭ pytaŭsa z druhoj wioski, czamu to ŭ Synkaŭcach warony zawaroczwajuć? A jon adkazaŭ – warony dalatajuć do lesu, zawaroczwajuć i laciać na paletki zboża da tych, szto krakajuć jak jany.

Dalbo praŭda!

Terka

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • у лютым

    185 – 12 (24).02.1839 г. быў скліканы сабор вуніяцкай царквы, які прыняў рашэньне пра яе далучэньне да праваслаўнай царквы. Каля 1,5 мільёна вернікаў (на беларускіх землях) было далучана да праваслаўя, частка з вуніятаў стала рыма-католікамі. Вунія на землях Каралеўства Польскага …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (145) – 25.02.1879 г. у Менску нар. Гасан Канапацкі (пам. 11.05.1953 г. у Быдгашчы, Польшча), дзеяч беларускага нацыянальнага руху, палкоўнік, камандзір беларускіх атрадаў у польскім войску у 1919-1920 гг., старшыня бацькоўскага камітэту Віленскай Беларускай Гімназіі ў час Другой сусьветнай вайны. Пасьля вайны жыў у Польшчы.
  • (67) – 25.02.1957 г. у Бялынавічах Касьцюковіцкага р-на на Магілёўшчыне нар. Алесь Пісьмянкоў, сучасны беларускі паэт.
  • (65) – 25.02.1959 г. пам. у Каўнасе Клаўдзі Дуж-Душэўскі – беларускі нацыянальны дзеяч (нар. 27.03.1891 г. у Глыбокім), стварыў эскіз бел-чырвона-белага сьцяга. Актыўны дзеяч беларускага руху ў Летуве, між іншым выдаваў „Беларускі Асяродак”. У 1952 г. савецкай уладай быў асуджаны на 25 гадоў зьняволеньня.
  • (65) – 25.02.1959 г. у Каўнасе пам. Клаўдзі Дуж-Душэўскі – беларускі нацыянальны дзеяч (нар. 27.03.1891 г. у Глыбокім), стварыў эскіз бел-чырвона-белага сьцяга. Актыўны дзеяч беларускага руху ў Летуве, між іншым выдаваў „Беларускі Асяродак”. У 1952 г. савецкай уладай быў асуджаны на 25 гадоў зьняволеньня.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Copyright © 2024 Czasopis