Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Kinoman

13. Stan nevyznačanosti

Škoda, kob takaja diêvčynka plontałasie po Varšavi samopas

Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju….

Гадавіна

Іранічная разважлівасць Артура Вольскага

Артур Вольскі, якому у верасні спаўняецца 100 гадоў, быў першым беларускім паэтам, якога я ўбачыў на сцэне. У верасні 1987 года я пайшоў у школу. Нас, першакласнікаў, адразу ж запрасілі ў актавую залу. Менавіта там і вітаў дзяцей Артур Вольскі. Ён быў вельмі артыстычны і…

Płacz zvanoŭ

23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

Kundziczy cipier Fot. Krzysztof Kundzicz / Wikipedia

Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…

Białowieskie opowieści

Wnuk carskiego ogrodnika

Leśniczy Włodzimierz Sac przy swoim ulubionym dębie Ze zbiorów Walentyny Sac

Ród Saców w Białowieży wprawdzie nie należy do najliczniejszych, ale jego przedstawiciele w miejscowej społeczności są na ogół znani i poważani. Sacowie to zazwyczaj ludzie zdolni, utalentowani, a wielu z nich piastowało lub piastuje różne ważne stanowiska. Dla przykładu Jan Sac pracował niegdyś jako carski…

Kaliś pisali

Sołowki – wyspa tortur i śmierci. Prace na lądzie. Odżywianie

(Wspomnienia z katorgi sowieckiej, cz. 7)

Prace na lądzie Aby wycisnąć ze skazańców możliwie największe dla siebie korzyści, władze Sołowek wysyłały znaczną ilość więźniów na roboty lądowe przeprowadzane przez różne instytucje państwowe. Najwięcej pracowało na Uchcie przy budowie szosy w pobliżu granicy finlandzkiej, a posłano tu więźniów dlatego, że nikt z…

Białostocka SB i Białorusini (1968-1988)

Oficerowie i agenci (cz. 2)

Upamiętnienie ofiar zbrodni hitlerowskich w Lesie Bacieczkowskim Fot. IPN Białystok

W zbiorach IPN zachowały się szczątkowe materiały kontroli operacyjnej, którą w1950 r. Wojewódzki Urząd Bezpieczeństwa Publicznego w Białymstoku wszczął wobec Jana Dudzika jako podejrzanego o „służbę w „samoobronie” przy Gestapo w Białymstoku i członkostwo w białoruskiej policji „Samaachowie” (IPN Bi 015/774). Przyszły tajny współpracownik ps….

Pogranicza

Na skraju Dachu Świata (cz.2)

Twierdza Jamczun

Dom pamirski Firuzy nie jest jedynym miejscem, gdzie można zetknąć się z historią Szugnańców, Wachańców i innych etnosów Dachu Świata.  W sercu miasta Chorog znajduje się też muzeum państwowe. Oprowadzał nas po nim nieśmiały mężczyzna w okularach z bardzo grubymi szkłami. Człowiek niewielkiej postury nie…

Наша архітэктура

Драўляныя дамы прыязныя чалавеку

Dom z okładki. Ten dom znajduje się w gminie Dubicze Cerkiewne i jest pięknym przykładem zachowania podlaskiej tradycyjnej architektury drewnianej i przystosowania jej do współczesnych standardów użytkowych. Jego właściciele – Paulina i Wojciech Siegieniowie trzy lata temu przewieźli zbudowany w 1948 r. budynek ze wsi Saki pod Bielskiem. Belki ścienne były w tak dobrym stanie, iż nie wymagały uszczelnienia. Dom został ocieplony z zewnątrz wełną skalną i obity nową szalówką w tradycyjnym układzie mocowania. Pomieszczenia wewnątrz zostały gustownie wykończone. Dom ogrzewany jest dwoma piecami kaflowymi. Fot. Paulina Siegień

У маёй роднай вёсцы Новае Ляўкова Нараўчанскай гміны Гайнаўскага павета яшчэ стаяць 43 драўляныя дамы. Яны найбольш прыязныя для чалавека. У іх свойскі клімат. Хаты найчасцей былі пабудаваны з тоўстых сасновых бярвёнаў (хто ж не любіць паху духмянага сасновага лесу). Пры іх будавалі ганачкі (яны…

Дзённік рэдактара

Вандроўка па былым маёнтку Вірыёнаў

12 жніўня 2024 г.

Удзельнікі вандроўкі па былым маёнтку Вірыёнаў у Крынках Фота Юркі Хмялеўскага

Пазаўчора пабываў я на вандроўцы ў Крынках, у якой прыняло ўдзел паўсотні асоб. Мясцовых, прыезджых і турыстаў. Гэта была ўжо трэцяя такая сустрэча, што на вакацыях ладзіць Гурток вясковых гаспадынь „Łapiczanki” з падкрынскіх Лапічаў, на што атрымаў дафінансаванне ад маршалка Падляшскага ваяводства. Мэтай вандровак па…

Дзённік рэдактара

Провады Эдварда Рэдлінскага

20 ліпеня 2024 г.

31 сакавіка 2012 г. Эдвард Рэдлінскі і Сакрат Яновіч на пахаванні Віктара Волкава Фота Юркі Хмялеўскага

Сёння на могілках у Юхноўцы-Касцельным пахавалі Эдварда Рэдлінскага. Памёр ён 30 чэрвеня ва ўзросце 84 гадоў. Вядомы польскі пісьменнік быў сардэчным сябрам беларускага асяроддзя ў Беластоку. Найбольш сябраваў з Сакратам Яновічам. Пазнаёміліся яны ў сярэдзіне 1960-гадоў. Тады Яновіч быў журналістам у „Ніве”, а Рэдлінскі працаваў…

Календарыюм

Гадоў таму

  • У сьнежні

    – 22.12.1264 г. мірны і гандлёвы дагавор Полацка і Віцебска з Рыгаю і Готландам. – 25.12.1834 г. у Цынцавічах каля Вілейкі нар. Нікадзім Сілівановіч, мастак. Вучыўся ў Пецярбургскай акадэміі мастацтваў (1859-1866, у 1870 г.  закончыў клясу мазаікі, выкладаў у ёй. За мастацкія творы напісаныя ў Пецярбурзе і ў Беларусі ў 1874 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (193) – 23.12.1831 г. у Юст’янаве пам. Эмілія Плятэр (нар. у 1801 г. у Вільні), удзельніца лістападаўскага паўстаньня. Пахавана ў Капцёве (Літва).
  • (80) – 23.12.1944 г. у Дрэздэне ў Нямеччыне падчас бамбардзіроўкі загінуў Іван Лаппо (нар. 29.08.1889 г. у Царскім Сяле пад Пецярбургам), гісторык Вялікага Княства Літоўскага, закончыў Пецярбургскі унівэрсытэт (1892), прафэсар Дэрпцкага (1905-1919) і Ковенскага  (1933-1940) унівэрсытэтаў, у 1921-1933 гг. жыў у Празе.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis