Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Amerykanizacja języka białoruskiego

У лукашэнкаўскай Беларусі на надпісах будуць ліквідаваць беларушчыну ў лацінскім варыянце мяняючы яго на еўрапейска-амерыканскі. На ўсіх указальніках, нават на станцыях метро ў Мінску (на здымку). Нягледзячы пры тым на велізарны кошт такой аперацыі... Фота з Інтэрнэту
У лукашэнкаўскай Беларусі на надпісах будуць ліквідаваць беларушчыну ў лацінскім варыянце мяняючы яго на еўрапейска-амерыканскі. На ўсіх указальніках, нават на станцыях метро ў Мінску (на здымку). Нягледзячы пры тым на велізарны кошт такой аперацыі…
Фота з Інтэрнэту

Na początku kwietnia rząd w Mińsku zniósł dotychczasową transliterację nazw geograficznych, w tym miejscowości i ulic, w oparciu o klasyczną łacinkę. Wyrugowano litery «č», «š», «ŭ», «ž» і «h», które zastąpiono odpowiednio «ch», «sh», «w», «zh», «g». Oto przykłady:

  • Плошча Савецкая – dotąd było Płošča Savieckaja – teraz Ploshcha Savieckaja
  • вуліца Гараднічанская –  vulica Haradničanskaja –  vulica Garadnichanskaja
  • Шчучыншчына –   Ščučynšnčyna – Shchuchynshchyna

Naša Niva podała jeszcze następujące przykłady: Vierabjovichy (Вераб’ёвічы), Safijewka (Сафіеўка), Tatarshchyna (Татаршчына), Ulukawje (Улукаўе), Sharkawshchyna (Шаркаўшчына), Charnaruchcha (Чарнаручча), Zhazhelka (Жажэлка), Murawjowka (Мураўеўка), Dziedaw Kurgan (Дзедаў Курган).

Jest to transliteracja, stosowana w paszportach, komunikacji dyplomatycznej i kontaktach międzynarodowych. Obowiązuje od dawna, dostosowując się do zapisu słów z języka białoruskiego po angielsku, także przez zachodnich dziennikarzy.

Prawdziwym powodem wycofania klasycznej łacinki białoruskiej z przestrzeni publicznej kraju były żądania prorosyjskich aktywistów na czele z Volhaj Bandaravaj, która latem ub.r. zaczęła domagać się likwidacji na drogowskazach dublowanych zapisów nazw pisanych dotychczasowym sposobem, a swą inicjatywę nazwała „Razem obronimy kraj od kolabora-nacjonalistów”. Klasyczna łacinka zaczęła władzom łukaszenkowskim uwierać, gdyż nawiązuje do nieuznawanych przez nie i atakowanych historycznych białoruskich tradycji i wartości narodowych. Można sie spodziewać, że w łukaszenkowskim kraju zakazane zostanie w ogóle używanie historycznej łacinki.

Jak przypomina Naša Niva, która niedawno u siebie uruchomiła wariant z klasyczną łacinką, język białoruski posiada trzy alfabety. Pierwszy to powszechna obecnie cyrylica, a drugi – alfabet łaciński, w którym ukazywała się już 160 lat temu „Mużyckaja praŭda”. Istnieje też białoruski alfabet arabski. Stworzyli go Tatarzy w Wielkim Księstwie Litewskim. Kiedy zatracili swój język, przeszli na białoruski, a dokładniej na powszechną i dominującą wtedy w ich nowej ojczyźnie mowę prostą, którą zaczęli zapisywać literami arabskimi.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis