Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Na dopyt uziaty byŭ miż inszym Ramuald Rajs „Bury”

    Pra toje, dzie buduć padłożany miny, kromie manciora wiedaŭ jaszcze jaho spolnik, jaki byŭ felczaram (sanitariuszam) u szpitali ŭ Staroj Wilejcy. Tolko ŭ listapadzie 1948 r. mancioru ŭdałoso zwiazacca z dochtaram Marozam. Ad peŭnaj kabiety, jakaja pryjechała da Biełagardu z Biełastoka, dawiedaŭso, szto leczyć jon…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Hapčyna vnučka

    Siête stałosie v marciovi.

    Porankami šče trochi moroziło, ale dniom sonečko dobre hrêło, sniêh davno rozstav napreč. Posliêdnich para dion pohoda była vže vesnianaja.Agata šparko išła z dočkoju na prystanok, vony vybralisie do Biłostoku do dochtora. Marjola raz-po-raz pudbihała, starajučysie pospiêti za materoju, a siête ne było takoje proste…. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2023)

У свеце

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • Святлана Ціханоўская сустрэлася ў Нью-Ёрку з лідарамі габрэйскай супольнасці Фота з Фейсбука
    Святлана Ціханоўская сустрэлася ў Нью-Ёрку з лідарамі габрэйскай супольнасці
    Фота з Фейсбука
  • 27 września obradujące w Bahrajnie Zgromadzenie Ogólnego Międzynarodowego Komitetu Paraolimpijskiego (IPC) zdecydowało o dopuszczeniu do udziału w igrzyskach w Paryżu w 2024 r. sportowców z Rosji i Białorusi. Obie ekipy nie będą występowały pod flagami narodowymi, bez strojów swoich drużyn narodowych i w przypadku zwycięstw bez odegrania hymnów.
  • 10 października, w Światowy Dzień Przeciw Karze Śmierci, liderka białoruskiej opozycji Swiatłana Cichanoŭskaja powiedziała, że kara śmierci powinna być usunięta z białoruskiego prawa. Zapowiedziała, że po demokratycznym przejęciu władzy natychmiast zostanie zmienione prawo dopuszczające egzekucje skazańców. Białoruś jest ostatnim krajem w Europie, w którym wykonuje się karę śmierci.
  • 12 października Międzynarodowy Komitet Olimpijski zawiesił „w trybie natychmiastowym” Rosyjski Komitet Olimpijski za naruszenie przepisów zawartych w Karcie Olimpijskiej. Powodem takiej decyzji jest włączenie 5 października do struktur organizacyjnych Rosyjskiego Komitetu Olimpijskiego organizacji sportowych w czterech regionach Ukrainy (w obwodach chersońskim, donieckim, ługańskim i zaporoskim), znajdujących się pod okupacją Rosji po agresji 24 lutego 2022 r.
  • 19 października w wyniku izraelskich bombardowań została zniszczona wraz z przyległymi zabudowaniami jedyna prawosławna świątynia w Strefie Gazy – cerkiew św. Porfiriusza. W ataku tym zginęło co najmniej 17 osób, prawosławnych Palestyńczyków, w tym kilkoro dzieci. Izraelskie działania potępił Patriarchat Jerozolimski i wezwał społeczność międzynarodową do wywarcia wpływu na władze w Tel Avivie.
  • 20 i 21 października z oficjalną wizytą w Mołdawii przebywała liderka białoruskiej opozycji Światłana Cichanoŭskaja. Spotkała się z prezydent Mołdawii Maią Sandu oraz przewodniczącym mołdawskiego parlamentu Igorem Grosu i Grupą Parlamentarną na rzecz Demokratycznej Białorusi, wzięła też udział w forum mołdawskich kobiet. Maia Sandu to pierwsza przywódczyni państwa postsowieckiego spoza Unii Europejskiej, która oficjalnie zaprosiła do siebie Światłanę Cichanoŭską.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (423) – 19.04.1602 г. пам. Ян Абрамовіч, ваявода менскі і смаленскі. Адукаваны чалавек, праціўнік езуітаў. Выдаўца „Катэхізіса” (1598 г.) з 300 рэлігійнымі песьнямі.
  • (144) – 19.04.1881 г. у в. Такары на Беласточчыне (сучасным памежжы з Рэспублікай Беларусь) нар. Усевалад Ігнатоўскі – выдатны беларускі гісторык, грамадзкі дзеяч. Скончыў у 1911 г. Юр’еўскі Унівэрсытэт у Тарту. У 1912-1914 гг. быў выкладчыкам у Віленскай жаночай гімназіі М. Вінаградавай, у  1914-1919 гг. -- Менскага Настаўніцкага Інстытуту. У час вайны ўключыўся ў нацыянальную ды палітычную дзейнасьць, быў між іншым членам Цэнтральнага Камітэту Беларускай Партыі Сацыялістаў Рэвалюцыянераў. У 20-ыя гады займаў шэраг дзяржаўных пасад у БССР. Меў вялікі ўплыў на праведзеньне працэсу беларусізацыі. З 1926 г. быў старшынёй Інстытуту Беларускай Культуры, а з 1928 г. прэзідэнтам Беларускай Акадэміі Навук. Напісаў больш за 30 навуковых прац, адна з найбольш вядомых гэта „Кароткі нарыс гісторыі Беларусі”. З 1930 г. прасьледаваны савецкімі ворганамі бяспекі. Пасьля аднаго з допытаў, 4.02.1931 г. пакончыў жыцьцё самагубствам. У 1937 г. жонка была асуджана на 8 гадоў лагераў, а двое сыноў расстраляных.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis