Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Кранаючая сэрцы прамова ў судзе

У канцы сакавіка суд у Гайнаўцы апраўдаў асобы, якіх паліцыя абскардзіла за нібыта парушэнне парадку падчас няслаўнага маршу выклятых жаўнераў у 2020 г. Адной з іх з’яўляецца Анна Мароз, якая тады разам з пару дзесяткамі актывістаў з арганізацыі Грамадзяне РП заступіла дарогу ўдзельнікам маршу. Вось яе прамова на судовай справе:

«Wysoki Sądzie,Jestem mieszkanką Hajnówki. Tu się urodziłam ponad 50 lat temu. Z okolic Hajnówki pochodzą moi rodzice, dziadkowie, przodkowie, jestem Białorusinką, należę do mniejszości białoruskiej w Polsce. Na co dzień pracuję w tym mieście jako stomatolog. Mówię o tym, by wyjaśnić dlaczego tego dnia znalazłam się w tym miejscu.

Otóż dlatego, że od pięciu lat państwowe święto: Żołnierzy Wyklętych stało się bardzo trudnym czasem dla nas – mieszkańców. Bo od tych kilku lat z całej Polski przyjeżdżają do nas ci, którzy z niejasnych dla nas powodów chcą nas obrażać. Znieważają pamięć naszych przodków. Maszerują przez Hajnówkę i powiewają sztandarami z wizerunkiem tego, który mordował nasze babcie i dziadków, rodziców.

Nie mogłam obserwować tego biernie z okna mojego domu. Co roku w tym dniu uczestniczę w panichidzie w cerkwi. Zawsze biorę udział w wydarzeniu Wieczna Pamięć, gdzie w przestrzeni publicznej wspominamy pamięć 79 ofiar Romualda Rajsa „Burego” – zbrodniarza, kata i mordercy cywili, dzieci, kobiet i mężczyzn.

Tego samego dnia – kilka godzin później stanęłam na ulicy razem z innymi Obywatelami naprzeciwko tych, którzy szli przez moje miasto w moralnie złym marszu. Moralnie złym, bo zamiast pamięci o pomordowanych ci ludzie nieśli nienawistne hasła: „Bury, Bury nasz bohater”, „Raz sierpem, raz młotem czerwoną hołotę”, „A na drzewach zamiast liści będą wisieć komuniści”.

Dla mnie to marsz pogardy, nienawiści. To sytuacja, w której milczenie, bierność jest zła. Więc znalazłam w sobie odwagę, aby stanąć naprzeciwko tych, którzy szli ze znakami ONR, z hasłem „Śmierć Wrogom Ojczyzny”. Wyszłam, żeby powstrzymać tych, którzy z nienawiścią znieważają moją wspólnotę – osób prawosławnych, członków mniejszości narodowej. Wyszłam w obronie godności mojej i mojej rodziny, znajomych i pamięci naszych przodków.

Jako obywatelka tego państwa, członek białoruskiej mniejszości narodowej mam niezbywalne prawo do obrony moich wartości, przekonań.

Dlatego zaprotestowałam, by „Bury” – którego oddział mordował dzieci, kobiety, starców, niewinnych cywilów – nie był nazywany bohaterem. Chciałam dać świadectwo lokalnej historii, że dla większości z nas „Bury” nie jest bohaterem, a wykrzykiwanie takich haseł to obrażanie naszej godności i naszej pamięci».

Anna Moroz

Fot. Katarzyna Pierzchała (strajk.eu)

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis