Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Łukaszenka podał datę swojej „reelekcji”

Аляксандр Лукашэнка яшчэ не сыходзіць Фота з Інтэрнэту
Аляксандр Лукашэнка яшчэ не сыходзіць
Фота з Інтэрнэту

Na 26 stycznia w Białorusi zostały rozpisane wybory prezydenckie. Zgodnie z ordynacją powinny odbyć się do 20 lipca. Wiadomo już, że Alaksandr Łukaszenka, który u władzy jest od 1994 r., najpewniej zechce przedłużyć swoje panowanie o kolejne pięć lat. Z uwagi na fałszerstwa wyborcze w sierpniu 2020 r. czego następstwem były masowe brutalnie zdławione protesty uliczne, obecna jego kadencja nie jest uznawana przez międzynarodową społeczność. Swiatałana Cichanoŭskaja – rywalka, która go wówczas pokonała (jest na to wiele dowodów) została zmuszona do opuszczenia kraju. Miał kandydować jej mąż Siarhiej, ale został aresztowany i do dziś przebywa w więzieniu, mając wyrok 18 lat kolonii karnej. Skazani też zostali inni oponenci dyktatora – Wiktar Babaryka, Mikałaj Statkiewicz i Paweł Siewiaryniec. Odbywają wyroki odpowiednio 14, 14 i 7 lat kolonii karnej.

W tej sytuacji – panującego terroru – jest mało prawdopodobne, by opozycja teraz wystawiła swego kandydata. Została ona niemalże spacyfikowana przez reżim, a jej polityczni działacze, aktywiści, a nawet zwykli zwolennicy przebywają albo w więzieniu, albo na emigracji. W Białorusi w ostatnim czasie zlikwidowano wszystkie opozycyjne partie polityczne i wyeliminowano wszystkie niezależne media.

Teoretycznie w styczniowych wyborach może wystartować także osoba przebywająca obecnie za granicą. Musi jednak najpierw wrócić do kraju i zebrać 100 tys. wymaganych podpisów. Łukaszenka, któremu wszystkie formalności załatwi wszechobecny aparat państwowy, zabezpieczył się nawet przed taką mało realną ewentualnością. Dlatego wybory zostały ogłoszone właśnie teraz, gdyż trzy jesienno-zimowe miesiące, przerwane długą w Białorusi przerwą świąteczno-noworoczną, nie będą sprzyjać organizacji wieców. A styczniowa pogoda wyjściu ludzi na ulicę, jak to było w sierpniu i wrześniu 2020 r. 

Liderka białoruskich sił demokratycznych Swiatłana Cichanoŭskaja wezwała rodaków w kraju i społeczność międzynarodową do odrzucenia „tej farsy”. Jeśli wyborcy jednak będą przed presją, zmuszeni jakkolwiek do pójścia do urn, wówczas powinni oddać głos przeciwko wszystkim kandydatom – zaapelowała.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis