Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    21. Samaabarona i śmierć Żyda Berszki (1)

    Vielkija Aziarania, szto ŭ hminie Krynki, za Niemcami vielmi ciarpieli ad partyzantaŭ, usiakaj maści bandytaŭ i zładziejaŭ. Dajszło da taho, sztu ludzi zarhanizawali tut samaabaronu...ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    7. Moja klasa

    Časom lepi vtečy z lekciji v školi i poveselitisie z kolegami, bo teper, koli ja ohladajusie nazad, moju vsmiêsku vyklikajut ne škôlny ociênki, a vspominki. P. J. Abdul Kalam) U 1970-ch liêtach u Liceji nr 9 u Hajnuvci byli štyry rumnobiêžny klasy po pryblizno 30…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

„Żołnierze” „Burego” z Hajnówki

Krwawy rajd oddziału „Burego” na przełomie stycznia i lutego 1946 r. po prawosławnych wioskach, leżących na terenie dzisiejszych powiatów bielskiego i hajnowskiego (z plakatu projektu Nasza Pamięć / Наша памяць))
Krwawy rajd oddziału „Burego” na przełomie stycznia i lutego 1946 r. po prawosławnych wioskach, leżących na terenie dzisiejszych powiatów bielskiego i hajnowskiego
(z plakatu projektu Nasza Pamięć / Наша памяць)

Chcą iść jego szlakiem. „Bury” jest ich bohaterem, a nawet „największym wyklętym z wyklętych”. Szlak „Burego” w rejonie Hajnówki i Bielska jest szlakiem hańby „żołnierzy wyklętych”. Prawosławni Białorusini pomordowani, wioski poszły z dymem. Z faktami się nie dyskutuje. Chyba że ktoś popiera „czyny noszące znamiona ludobójstwa”, a zabijanie kobiet, dzieci, bezbronnych cywilów uważa za bohaterstwo! Więc dzisiejsi „żołnierze Burego” przypominają swoim patriotycznym marszem czasy heroicznych czynów „swego dowódcy”. „To my, to my, Polacy!” – skandują. Naprawdę? To są Polacy?! Hej bracia Polacy, powiedzcie mi, czy to Polacy! Panie prezydencie, pierwszy z Polaków, niech Pan mi opowie coś o Polakach. Jacy oni są?

Tu nie chodzi o politykę. Nie chodzi też o wyznanie ani o narodowość. Tu nie chodzi o wojnę ani o bohaterstwo. Tu chodzi o nienawiść! Taką nienawiść, która kazała zabijać kobiety, dzieci, zwykłych ludzi. Nie żołnierzy, nie w walce, odważnie. Bo na czym polega odwaga żołnierza, który strzela do dziecka albo do młodej dziewczyny?

Nie rozumiem takiej wojny (w sądach nazywają to „stanem wyższej konieczności”). Bo to nie jest żadna wojna. To rzeź. I, na litość boską, nie mówcie mi, że inni też coś takiego robili. Inni – Niemcy, Ukraińcy, Białorusini, Litwini, Rosjanie… Bo co to za usprawiedliwienie, że inni… Żadne. Jeśli żołnierz „Burego”, strzelając w Zaleszanach, myślał o odwecie, tym gorzej dla niego. Gdzie widział winę tych, których zabijał? Tych „Ruskich”.

Nienawiść, która każe zabijać, to stan, którego się nie uzasadnia. Ani patriotyzmem, ani Bogiem, ani sprawiedliwością. Ani rozkazem! Kto kazał żołnierzom strzelać? „Bury”! A jemu kto kazał?

Zło nie tylko bywa banalne, ale też i absurdalne. A człowiek jest słaby, szczególnie gdy trzyma w ręku karabin i nie może znaleźć wokół siebie żadnego wroga.

Jerzy Sulżyk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • ў сакавіку

    455 – 12.03.1569 г. Падляшскае ваяводзтва, якoе знаходзілася ў межах Вялікага Княства Літоўскага, на моцы каралеўскага універсала было інкарпаравана (уключана) у межы Каралеўства Польскага. 455 – 17.03.1569 г. у Заблудаве быў закончаны друк „Евангельля вучыцельнага”. 230 – 24.03.1794 г. пачалося …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (247) – 5.03.1777 г. у Гарадку на Віцебшчыне нар. Юзаф Маралёўскі, паэт і пэдагог. Закончыў езуіцкі калегіюм у Оршы, з 1794 г. настаўнічаў у езуіцкіх калегіюмах у Мсьціславе, Магілёве, Полацку, у 1814 – 1818 гг. кіраваў Полацкай Акадэміяй. Памёр 12.08.1845 г. на Валыні.
  • (128) – 5.03.1896 г. у в. Нізок каля Узды нар. Кандрат Крапіва (сапр. прозьвішча Атраховіч, пам. 8.01.1991 г.), пісьменьнік, мовазнавец, партыйны дзеяч. Аўтар папулярных баек і п’ес.
  • (114) – 5.03.1910 г. у Ціхінічах Рагачоўскага павету нарадзіўся Аўген Калубовіч (Каханоўскі – на эміграцыі) –  гісторык, палітычны дзеяч. У 1930 г. арыштаваны й прыгавораны на 3 гады лагера асобага прызначэньня. У 1939 г. вярнуўся ў БССР, у 1941 г. трапіў у баях пад Масквой у нямецкі палон. Актыўна ўдзельнічаў у беларускім палітычным і культурным руху падчас нямецкай акупацыі, між іншым зьвязаны быў зь Беларускай Цэнтральнай
  • (81) – 5.03.1943 г. у Менску загінуў у выніку скрытабойчага замаху Фабіян Акінчыц (нар. 20.01.1886 г. у в. Акінчыцы, Менскага павету), грамадзка-палітычны дзеяч. У 1913 г. скончыў юрыдычны факультэт Пецярбургскага Унівэрсытэту. У 1926 г. актыўна ўключыўся ў дзейнасьць Беларускай Сялянска-Работніцкай Грамады. У траўні 1928 г. быў асуджаны на 8 гадоў турмы. Вызвалены датэрмінова ў палове 1930 г. У канцы 1933 г. разам з У. Казлоўскім пачаў выдаваць „Новы Шлях” ды арганізаваць Беларускую Нацыянал-Сацыялістычную Партыю.
  • (24) – 5.03.2000 г. трагічна памёр Мікола Ермаловіч (нар. 29.04.1921 г. у в. Малыя Навасёлкі каля Койданава на Меншчыне), выдатны беларускі гісторык. Аўтар між іншым фундамэнтальных кніг „Старажытная Беларусь”, „Беларуская дзяржава Вялікае Княства Літоўскае”. Пахаваны ў Маладзечне.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Copyright © 2024 Czasopis