Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

У Польшчы

Wrzesień’24 w Polsce: Ceremonia Solidarności im. Lecha Wałęsy, XXIII Forum Ekonomiczny, wznowienie Biełsatu i inne wydarzenia

ЗАПІСЫ ЧАСУ (IX.2024)

  • Міністр Радаслаў Сікорскі ўручае Паўлу Латушку Прэмію імя Леха Валэнсы Фота арганізатараў
    Міністр Радаслаў Сікорскі ўручае Паўлу Латушку Прэмію імя Леха Валэнсы
    Фота арганізатараў
  • Paweł Łatuszka, białoruski opozycjonista, zastępca Swiatłany Cichanoŭskiej, kierujący Narodowym Zarządem Antykryzysowym Białorusi, został tegorocznym laureatem Nagrody Solidarności im. Lecha Wałęsy. 18 września w Warszawie odebrał ją z rąk ministra spraw zagranicznych RP Radosława Sikorskiego. Podczas uroczystości obecny był też Lech Wałęsa. Nagroda Solidarności im. Lecha Wałęsy została ustanowiona przez ministra spraw zagranicznych RP w 2014 r., jest wyrazem uznania zasług w promowaniu wartości demokratycznych.
  • 3 września w Pałacu Rzeczypospolitej w Warszawie odbyło się spotkanie poświęcone przekładowi Kodeksu Supraskiego na język polski. Organizatorami spotkania były Biblioteka Narodowa i Fundacja Oikonomos.
  • Podczas XXIII Forum Ekonomicznego, który w dniach 3-5 września odbył się w Karpaczu, w sprawach białoruskich wypowiadali się Paweł Łatuszka, szef gabinetu przejściowego Białorusi i jego przedstawiciel ds. współpracy międzynarodowej Uładzimir Astapienka. Wzięłi oni udział w dyskusji „Zachód vs.Rosja. Czy Kreml przygotowuje się do nowego ataku?”.
  • 9 września wicepremier minister cyfryzacji Krzysztof Gawkowski i szef MSWiA Tomasz Siemoniak poinformowali o aresztowaniu od stycznia 2024 r. kilkunastu osób w związku z próbami dywersji w Internecie. Tylko w pierwszym półroczu tego roku zgłoszono ponad 400 tys. incydentów związanych z cyberatakami i podjęto ok. 100 tys. działań służb związanych z ich rozpoznaniem. Za wszystkimi incydentami stały białoruskie i rosyjskie służby, a ich celem było wyłudzanie informacji oraz doprowadzenie do szantaży indywidualnych i instytucjonalnych.
  • 11 września weszło w życie rozporządzenie przedłużające czasowy zakaz przebywania w tzw. strefie buforowej przy polsko-białoruskiej granicy. Zakaz będzie obowiązywał przez 90 dni.
  • Po przerwie znów zaczęła działać strona internetowa Telewizji Biełsat. O nadawcy wypowiedział się również Radosław Sikorski, szef MSZ, które współfinansuje Biełsat. Minister dał jasno do zrozumienia, że antena nadal będzie stanowić część Telewizji Polskiej, jednak potrzebuje zmian organizacyjnych. Jak powiedział, „polski podatnik łoży i polski podatnik wymaga, aby te pieniądze były wydawane w sposób proporcjonalny do efektu”.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У студзені

    985 – 1040 г. паход кіеўскага князя Яраслава Мудрага на Літву. Першае ўпамінаньне Літвы ў славянскіх летапісах. 960 – 1065 г. першая летапісная зьвестка пра горад Браслаў, заснаваны полацкім князем Брачыславам Ізяславічам. 905 – 1120-я гады, стварэньне „Аповесьці мінулых гадоў” …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (163) – 7(19).01.1862 г. памёр Міхаіл Без-Карніловіч (нар. 29.09.(10.10.)1796 г. на Магілёўшчыне), краязнавец і этнограф, тапограф, статыстык, генерал-маёр рускай арміі. Пад яго кіраўніцтвам у 1831 – 1847 гг. праводзілася тапаграфічнае і вайскова-статыстычнае вывучэньне м. інш. Беластоцкай акругі.
  • (162) – 7.01.1863 г. у Ройсталях (зараз у межах Вільні) нар. Бірута (сапр. Амелія Даравінская, пам. 27.07.1891 г.), этнограф, пэдагог. Сьпісвала беларускія легэнды, паданьні, сабрала „Беларускія песьні з Лідзкага павету” (1892).
  • (102) – 7.01.1923 г. у Дружкаўцы Данецкай вобласьці нар. Віктар Сахненка (пам. 26.04.1973 г.), мастак і пэдагог.
  • (100) – 7.01.1925 г. памёр у Варшаве Марыян Станіслаў Абрамовіч (нар. 25.03.1871 г. у г. Цьверы), рэвалюцыянер-народнік, дзеяч культуры Беларусі і Польшчы. Падчас навукі ў гімназіі ў Маскве сутыкнуўся з сацыялістычным рухам. У 1888 г. паступіў на матэматычны факультэт Маскоўскага унівэрсытэта. У 1890 г. за ўдзел у студэнцкіх хваляваньнях быў арыштаваны з Напалеонам Чарноцкім і Ядвігіным Ш. Седзячы ў турме быў адным з
  • (61) – 7.01.1964 г. у Полацку памёр Янка Журба (Івашын), беларускі паэт (нар. 30.04.1881 г. у Купніне каля Чашнікаў). Закончыў Полацкую настаўніцкую сэмінарыю і Глухаўскі настаўніцкі інстытут. Працаваў настаўнікам, дэбютаваў у „Нашай Ніве” ў 1909 г. вершам „На беразе Дзьвіны”, аўтар зборнікаў вершаў: „Заранкі” (1924), „Ясныя шляхі” (1959).

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis