Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Cztery miny na Niemcaŭ u Staroj Wilejcy letam 1943 r.

    Ściapanawa daczka kali staje pierad dźwiaryma rodnaj chaty, adrazu ŭspaminaje baćka, jakoho padstrelili bandyty na jaje waczach. Ja raskazaŭ, jak taja tragediu zastałasia ŭ pamiaci ludziej z wioski. Kali spomniŭ pra dochtara „Maroza”, starejszaja kabieta skazała imia i familju: Wacław Mróz. Praz paru miesiacaŭ u…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

У Польшчы

■4 czerwca Dariusz Piontkowski, podlaski poseł PiS i szef partyjnych struktur w regionie, został zaprzysiężony na ministra edukacji narodowej. Zastąpił Annę Zalewską, którą wybrano na posła do europarlamentu.

■10 czerwca koncerny Orlen i Lotos podały, że wznowiły odbieranie rosyjskiej ropy naftowej, dostarczanej biegnącym przez Białoruś rurociągiem „Przyjaźń”. Przez ponad miesiąc polskie i zachodnie firmy nie odbierały rosyjskiego surowca ze względu na jego silne zanieczyszczenie.

■Agnieszka Romaszewska-Guzy, dyrektorka telewizji Biełsat, otrzymała medal z okazji stulecia Białoruskiej Republiki Ludowej. Odznaczenie wręczył w warszawskim biurze stacji Alaksiej Dzikawicki, członek Rady BRL. W tym roku medalem z okazji stulecia ogłoszenia niepodległości przez Białoruś odznaczonych zostało 130 osób w kraju i poza jego granicami. Agnieszka Romaszewska-Guzy jest pomysłodawczynią i dyrektorem pierwszej i wciąż jedynej niezależnej telewizji dla Białorusinów – Biełsat TV.

■W dniach 21-23 czerwca odbył się w Rzeszowie Festiwal Wschód Kultury – Europejski Stadion Kultury. Jest on elementem większego projektu pod nazwą Wschód Kultury, w który zaangażowane są także dwa inne miasta wschodniej Polski, Lublin i Białystok. Projekt skupia się na zacieśnianiu stosunków Unii Europejskiej z partnerami na wschodzie, kultywowaniu tradycji i wymianie artystycznych doświadczeń i osiągnięć. Przez trzy dni królowały w Rzeszowie międzynarodowe spotkania, wystawy, pokazy filmów i koncerty. Na głównej scenie wystąpił m.in. białoruski zespół NaviBand, z którym zaśpiewał Grzegorz Hyży, polski wokalista, kompozytor i autor tekstów, dwukrotnie nominowany do nagrody Fryderyka. Festiwal Wschód Kultury jest realizowany przez Narodowe Centrum Kultury i trzy polskie miasta – Rzeszów, Lublin i Białystok.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (374) – каля 1651 г. у Ляхавічах нарадзіўся Ілья Ф. Капіевіч, беларускі асьветнік і кнігавыдавец. Аўтар каля 20 падручнікаў, слоўнікаў, навучальных дапаможнікаў. Памёр 23.09.1714 г. у Маскве.
  • (364) – пачатак у красавіку 1661 г. антырасійскага паўстаньня ў Дзісьне, Себежы, Гомелі ды іншых беларускіх гарадах.
  • (132) – 6.04.1893 г. у в. Калодчына, Вілейскага павету нар. Язэп Гаўрылік (расстраляны савецкімі органамі  8.12.1937 г.), дзеяч беларускага руху ў Заходняй Беларусі. Адзін з заснавальнікаў у 1922 г. Беларускай Гімназіі ім. Ф. Скарыны ў Радашковічах, актыўны дзеяч Таварыства Беларускай Школы. У 1928 г. выбраны паслом у польскі сойм. У 1931 г. быў пазбаўлены пасольскага імунітэту і асуджаны на 9,5 года турмы. У 1932 г. абмяняны на палітычных вязьняў з СССР. Жыў у Менску. У верасьні 1933 г. быў арыштаваны. Вязень ГУЛАГу на Салавецкіх астравах ды будаўнічых лагероў Беламорска-Балтыйскага каналу.
  • (120) – 6.04.1905 г. у Кіеве памёр Іосіф Баранецкі (нар. у 1843 г. на Гродзеншчыне), прыродазнавец, пэдагог. Закончыў Беластоцкую гімназію і прыродазнаўчае аддзяленьне Пецярбургскага ўнівэрсытэту (1886), з 1873 г. прафэсар батанікі Кіеўскага ўнівэрсытэта, з 1903 г. – дэкан Фізыка-матэматычнага факультэта, аўтар „Курса батанікі для студэнтаў мэдыцынскіх факультэтаў” (1879).
  • (115) – 6.04.1910 г. у Пецярбурзе (род паходзіў зь вёскі Агароднікі на Наваградчыне) нар. Барыс Кіта (Кіт), выдатны фізык, канструктар амэрыканскай ракетнай тэхнікі. З 1972 г. жыў у Франкфурце-на-Майне ў Нямеччыне. Памёр 1.02.2018 г., пахаваны ў Вісбадэне.
  • (113) – 6.04.1912 г. у Пецярбурзе нар. Леанід Барысаглебскі, фізык, настаўнік. Выпускнік Наваградзкай Беларускай Гімназіі і Віленскага Унівэрсытэту. Член Беларускага Студэнцкага Саюзу. З 1944 г. быў выкладчыкам Беларускага Дзяржаўнага Унівэрсытэту ў Менску, распрацаваў рэлятывістычную тэорыю элемэнтарнай часьціны. Памёр 28.01.2006 г. у Менску.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis