Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Nie będzie wywłaszczeń?

Падчас сустрэчы ў Гайнаўскім дому культуры. Прыйшло надта шмат людзей. Словы генералаў супакомлі далёка не ўсіх www.racyja.com
Падчас сустрэчы ў Гайнаўскім домe культуры. Прыйшло надта шмат людзей. Словы генералаў супакоiлі далёка не ўсіх
www.racyja.com

12 listopada w Białymstoku i Hajnówce przedstawiciele Ministerstwa Obrony Narodowej i wojska omawiali niepokojące mieszkańców przygranicznych terenów kwestie, dotyczące Narodowego Programu Odstraszania i Obrony „Tarcza Wschód”. Pierwsze spotkanie – z przedstawicielami władz samorządowych – odbyło się w urzędzie wojewódzkim, a następne w Hajnowskim Domu Kultury z mieszkańcami. Na jednym i drugim uspokajano, że pod budowę umocnień na całym, liczącym blisko 700 km odcinku, w tym 400 km przy granicy z Białorusią, nie są planowane wywłaszczenia gospodarstw i domów, które się tam znajdują. 

Generałowie zapewniali, iż infrastruktura obronna – sieć stacji baz wojskowych i bunkrów, rowy przeciwczołgowe – zostanie zbudowana na terenach skarbu państwa bądź gminnych. Inwestycja dodatkowo ma polepszyć sytuację w regionie, gdyż obejmie też remont dróg lokalnych, budowę mostów i masztów telekomunikacyjnych. Ponieważ będą do tego angażowane podlaskie firmy, skorzysta na tym lokalna gospodarka, która zostanie przez to pobudzona.

Powyższe zapewnienia i obietnice obaw o wywłaszczenia i wysiedlania do końca nie rozwiały. Mieszkańcy przygranicznych terenów bowiem dobrze wiedzą, że państwowych i gminnych terenów w pobliżu granicy jest stosunkowo niewiele.

Budowa umocnień militarnych w naszym regionie jeszcze się nie zaczęła, takie prace trwają już natomiast w województwie warmińsko-mazurskim. Program „Tarcza Wschód” będzie realizowany do 2028 r., a koszt inwestycji szacowany jest na 10 mld zł.

 

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У сьнежні

    – 22.12.1264 г. мірны і гандлёвы дагавор Полацка і Віцебска з Рыгаю і Готландам. – 25.12.1834 г. у Цынцавічах каля Вілейкі нар. Нікадзім Сілівановіч, мастак. Вучыўся ў Пецярбургскай акадэміі мастацтваў (1859-1866, у 1870 г.  закончыў клясу мазаікі, выкладаў у ёй. За мастацкія творы напісаныя ў Пецярбурзе і ў Беларусі ў 1874 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (736) – Пасьля больш чым дзесяцігадовай працы, у 1288 г., была закончана пабудова Камянецкай вежы (Белая вежа) на ўскраіне сучаснай Белавежскай пушчы.
  • (145) – 2.12.1879 г. у Шчучыне нар. Фэлікс Стэцкевіч, беларускі грамадзкі і культурны дзеяч. Закончыў Пецярбургскі унівэрсытэт (1913), з 1903 г. член Беларускай Сацыялістычнай Грамады. З 1908 г. сакратар адвакатаў у Ігумені, з 1923 г. дырэктар Беларускай Гімназіі ў Радашкавічах, з 1928 г. – старшыня Галоўнай управы Таварыства Беларускай Школы, у 1930 і ў 1933 гг. арыштаваны польскімі ўладамі. З 1939 г. працаваў настаўнікам у Вілейцы і Клецкім раёне,
  • (122) – 2.12.1902 г. у Пухавічах Менскай губ. нар. Анатоль Вольны (сапр. прозьвішча Ажгірэй), расстраляны НКВД 29.10.1937 года. Выпускнік Беларускага Унівэрсытэту, член аб'яднаньня „Маладняк”. Друкавацца пачаў у 1920 годзе. Раман „Ваўчаняты” (1925), аповесьці, апавяданьні, гумарэскі, фэльетоны, п'есы-жарты: „Міколка”, „У агранома”, сцэнарыі фільмаў: „Хвоі гамоняць” (1929), „Сонечны паход” (1931) і інш.
  • (65) – 2.12.1959 г. у Гайнаўцы нар. Міхал Андрасюк, пісьмнеьнік, журналіст, дзеяч беларускай меньшасці ў Польшчы, сябра Беларускага літаратурнага аб’яднання «Белавежа». Дэбютаваў у 1979 г. вершамі ў «Ніве».   Аўтар зборнікаў прозы «Фірма», (Беласток, 2000) «Мясцовая гравітацыя» (Беласток, 2004), «Белы конь», (Беласток, 2006) «Поўня» (Беласток, 2018). Лаўрэат літаратурнай прэміі імя Веслава Казанэцкага і сёлетняй другой прэміі імя Ежы Гедройця. Віншуем!

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis