Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Czekaliśmy na to ponad 30 lat

Падчас прэс-канферэнцыі 16 лістапада бг. у Беластоку. Справа: Анатоль Вап, Алег Латышонак, маршалак Артур Касіцкі і радны Славамір Назарук Фота Міры Лукшы
Падчас прэс-канферэнцыі 16 лістапада бг. у Беластоку. Справа: Анатоль Вап, Алег Латышонак, маршалак Артур Касіцкі і радны Славамір Назарук
Фота Міры Лукшы

Od stycznia w Białymstoku zacznie działać Centrum Kultury Białoruskiej jako kolejna samorządowa instytucja kultury Województwa Podlaskiego. Z takim postulatem środowisko naszej mniejszości występowało nieustannie od początku lat dziewięćdziesiątych. Ciągle brakowało zrozumienia i dobrej woli decydentów, którzy zawsze zasłaniali się brakiem funduszy.

Wreszcie się udało. Sprawa ruszyła z miejsca, gdy w czerwcu 2021 r. z przedstawicielami organizacji białoruskiej spotkał się w Bielsku Podlaskim prezydent Andrzej Duda, który po drodze w Zaleszanach złożył hołd ofiarom zbrodni „Burego”. To był jeden z postulatów przekazanych głowie państwa przez środowisko białoruskie. Prezydent życzliwie tym się zainteresował i okazał swoje zrozumienie dla takiej potrzeby. Wkrótce potem nasze organizacje powołały federację stowarzyszeń jako Centrum Kultury Białoruskiej. Na jej czele stanął przewodniczący Białoruskiego Towarzystwa Historycznego prof. Oleg Łatyszonek. Wtedy oficjalnie można już było starać się o powołanie instytucji.

Wniosek poparł zarząd województwa z marszałkiem Arturem Kosickim. W sprawę mocno zaangażował się też radny Sławomir Nazaruk, który dobrze znał taki postulat, odkąd się pojawił, gdyż był wówczas w składzie redakcji „Czasopisu”.

Decyzję o powołaniu Centrum Kultury Białoruskiej zarząd województwa podjął w połowie listopada. Musi ją jeszcze zatwierdzić Sejmik, co wydaje się być formalnością. W przyszłorocznym budżecie województwa zaplanowano 1,5 mln zł na funkcjonowanie placówki i drugie tyle na remont budynku w centrum Białegostoku, do którego placówka w przyszłości się przeniesie. Na razie swą siedzibę będzie mieć w budynku przy ulicy Kilińskiego, gdzie kiedyś mieściła się Książnica Podlaska.

Działalność Centrum Kultury Białoruskiej będzie służyć mniejszości w regionie jak też diasporze zza wschodniej granicy, organizując imprezy i realizując projekty edukacyjne, badawcze i wydawnicze. Pełniącym obowiązki dyrektora placówki został Anatol Wap, wieloletni dyrektor departamentu kultury urzędu marszałkowskiego.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis