Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Na dopyt uziaty byŭ miż inszym Ramuald Rajs „Bury”

    Pra toje, dzie buduć padłożany miny, kromie manciora wiedaŭ jaszcze jaho spolnik, jaki byŭ felczaram (sanitariuszam) u szpitali ŭ Staroj Wilejcy. Tolko ŭ listapadzie 1948 r. mancioru ŭdałoso zwiazacca z dochtaram Marozam. Ad peŭnaj kabiety, jakaja pryjechała da Biełagardu z Biełastoka, dawiedaŭso, szto leczyć jon…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Hapčyna vnučka

    Siête stałosie v marciovi.

    Porankami šče trochi moroziło, ale dniom sonečko dobre hrêło, sniêh davno rozstav napreč. Posliêdnich para dion pohoda była vže vesnianaja.Agata šparko išła z dočkoju na prystanok, vony vybralisie do Biłostoku do dochtora. Marjola raz-po-raz pudbihała, starajučysie pospiêti za materoju, a siête ne było takoje proste…. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2022)

У Польшчы

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • 21 кастрычніка ў Белай сінагозе ў Сейнах прайшла сустрэча з Маргарытай Дзмітрук (на здымку), вядомай мастачкай, якая родам з Бельска. Прэзентавала яна там свае працы. Адбылася сустрэча з Вальдэмарам Яндам, суааўтарам фільму „Сізіф” пра настаўніка мастачкі Дзмітрыя Малатокава з Мінска. Фота арганізатараў
  • Ponad 800 osób, ochotników do walki zbrojnej z reżimem Łukaszenki, wywodzących się z białoruskiej emigracji, zrekrutowała w ciągu zaledwie trzech dni organizacja ByPol, ujawnił 4 października w Warszawie jej szef Alaksandr Azaraŭ. Zakładane w Polsce chorągwie ochotnicze mają składać się z Białorusinów, którzy chcą wrócić do swojej ojczyzny „w momencie, kiedy będą tam potrzebni” do udziału w „zaplanowanych przez nas operacjach specjalnych” – powiedział Azaraŭ. Zgodnie z zamysłem białoruskiej opozycji w Polsce, powstają stowarzyszenia, których członkowie będą się legalnie uczyć strzelectwa, sportów walki i „innych specjalistycznych dyscyplin” przydatnych podczas przyszłych działań w Białorusi.
  • 4 października w odbywającym się w stolicy Warszawskim Forum Bezpieczeństwa wzięła udział liderka białoruskich sił demokratycznych, Światłana Cichanoŭ Spotkała się tu z wieloma zachodnimi dyplomatami, przyjęta została również przez prezydenta Andrzeja Dudę i premiera Mateusza Morawieckiego.
  • 10 października ministerstwo spraw zagranicznych wydało oświadczenie w sprawie wyjazdów Polaków do Białorusi. „Ze względu na wzrost napięcia, wydarzenia wojenne w regionie, a także powtarzające się przypadki aresztowań obywateli polskich MSZ odradza wszelkie podróże do Republiki Białorusi” – napisano w komunikacie. Ponadto rekomenduje się wyjazd z Białorusi wszystkim polskim obywatelom, którzy tam przebywają z jakichkolwiek powodów.
  • 59 327 obywateli Białorusi przebywa na stałe w Polsce (według stanu na 30 września 2022 r.), wynika z raportu opublikowanego przez emigracyjne Centrum Białoruskiej Solidarności (CBS) na podstawie danych uzyskanych od Urzędu do Spraw Cudzoziemców. Większość z nich uciekła przed represjami reżimu. Według statystyk, obywatele Białorusi najchętniej osiedlają się w Polsce w województwach mazowieckim, pomorskim oraz podlaskim. Od 2019 r. Białorusini stanowią drugą co do liczebności grupę obcokrajowców przebywających w Polsce, ustępując pod tym względem tylko obywatelom Ukrainy.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (423) – 19.04.1602 г. пам. Ян Абрамовіч, ваявода менскі і смаленскі. Адукаваны чалавек, праціўнік езуітаў. Выдаўца „Катэхізіса” (1598 г.) з 300 рэлігійнымі песьнямі.
  • (144) – 19.04.1881 г. у в. Такары на Беласточчыне (сучасным памежжы з Рэспублікай Беларусь) нар. Усевалад Ігнатоўскі – выдатны беларускі гісторык, грамадзкі дзеяч. Скончыў у 1911 г. Юр’еўскі Унівэрсытэт у Тарту. У 1912-1914 гг. быў выкладчыкам у Віленскай жаночай гімназіі М. Вінаградавай, у  1914-1919 гг. -- Менскага Настаўніцкага Інстытуту. У час вайны ўключыўся ў нацыянальную ды палітычную дзейнасьць, быў між іншым членам Цэнтральнага Камітэту Беларускай Партыі Сацыялістаў Рэвалюцыянераў. У 20-ыя гады займаў шэраг дзяржаўных пасад у БССР. Меў вялікі ўплыў на праведзеньне працэсу беларусізацыі. З 1926 г. быў старшынёй Інстытуту Беларускай Культуры, а з 1928 г. прэзідэнтам Беларускай Акадэміі Навук. Напісаў больш за 30 навуковых прац, адна з найбольш вядомых гэта „Кароткі нарыс гісторыі Беларусі”. З 1930 г. прасьледаваны савецкімі ворганамі бяспекі. Пасьля аднаго з допытаў, 4.02.1931 г. пакончыў жыцьцё самагубствам. У 1937 г. жонка была асуджана на 8 гадоў лагераў, а двое сыноў расстраляных.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis