Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

ЗАПІСЫ ЧАСУ (X.2022)

У Польшчы

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • 21 кастрычніка ў Белай сінагозе ў Сейнах прайшла сустрэча з Маргарытай Дзмітрук (на здымку), вядомай мастачкай, якая родам з Бельска. Прэзентавала яна там свае працы. Адбылася сустрэча з Вальдэмарам Яндам, суааўтарам фільму „Сізіф” пра настаўніка мастачкі Дзмітрыя Малатокава з Мінска. Фота арганізатараў
  • Ponad 800 osób, ochotników do walki zbrojnej z reżimem Łukaszenki, wywodzących się z białoruskiej emigracji, zrekrutowała w ciągu zaledwie trzech dni organizacja ByPol, ujawnił 4 października w Warszawie jej szef Alaksandr Azaraŭ. Zakładane w Polsce chorągwie ochotnicze mają składać się z Białorusinów, którzy chcą wrócić do swojej ojczyzny „w momencie, kiedy będą tam potrzebni” do udziału w „zaplanowanych przez nas operacjach specjalnych” – powiedział Azaraŭ. Zgodnie z zamysłem białoruskiej opozycji w Polsce, powstają stowarzyszenia, których członkowie będą się legalnie uczyć strzelectwa, sportów walki i „innych specjalistycznych dyscyplin” przydatnych podczas przyszłych działań w Białorusi.
  • 4 października w odbywającym się w stolicy Warszawskim Forum Bezpieczeństwa wzięła udział liderka białoruskich sił demokratycznych, Światłana Cichanoŭ Spotkała się tu z wieloma zachodnimi dyplomatami, przyjęta została również przez prezydenta Andrzeja Dudę i premiera Mateusza Morawieckiego.
  • 10 października ministerstwo spraw zagranicznych wydało oświadczenie w sprawie wyjazdów Polaków do Białorusi. „Ze względu na wzrost napięcia, wydarzenia wojenne w regionie, a także powtarzające się przypadki aresztowań obywateli polskich MSZ odradza wszelkie podróże do Republiki Białorusi” – napisano w komunikacie. Ponadto rekomenduje się wyjazd z Białorusi wszystkim polskim obywatelom, którzy tam przebywają z jakichkolwiek powodów.
  • 59 327 obywateli Białorusi przebywa na stałe w Polsce (według stanu na 30 września 2022 r.), wynika z raportu opublikowanego przez emigracyjne Centrum Białoruskiej Solidarności (CBS) na podstawie danych uzyskanych od Urzędu do Spraw Cudzoziemców. Większość z nich uciekła przed represjami reżimu. Według statystyk, obywatele Białorusi najchętniej osiedlają się w Polsce w województwach mazowieckim, pomorskim oraz podlaskim. Od 2019 r. Białorusini stanowią drugą co do liczebności grupę obcokrajowców przebywających w Polsce, ustępując pod tym względem tylko obywatelom Ukrainy.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым
    ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis