Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

„Żołnierze” „Burego” z Hajnówki

Krwawy rajd oddziału „Burego” na przełomie stycznia i lutego 1946 r. po prawosławnych wioskach, leżących na terenie dzisiejszych powiatów bielskiego i hajnowskiego (z plakatu projektu Nasza Pamięć / Наша памяць))
Krwawy rajd oddziału „Burego” na przełomie stycznia i lutego 1946 r. po prawosławnych wioskach, leżących na terenie dzisiejszych powiatów bielskiego i hajnowskiego
(z plakatu projektu Nasza Pamięć / Наша памяць)

Chcą iść jego szlakiem. „Bury” jest ich bohaterem, a nawet „największym wyklętym z wyklętych”. Szlak „Burego” w rejonie Hajnówki i Bielska jest szlakiem hańby „żołnierzy wyklętych”. Prawosławni Białorusini pomordowani, wioski poszły z dymem. Z faktami się nie dyskutuje. Chyba że ktoś popiera „czyny noszące znamiona ludobójstwa”, a zabijanie kobiet, dzieci, bezbronnych cywilów uważa za bohaterstwo! Więc dzisiejsi „żołnierze Burego” przypominają swoim patriotycznym marszem czasy heroicznych czynów „swego dowódcy”. „To my, to my, Polacy!” – skandują. Naprawdę? To są Polacy?! Hej bracia Polacy, powiedzcie mi, czy to Polacy! Panie prezydencie, pierwszy z Polaków, niech Pan mi opowie coś o Polakach. Jacy oni są?

Tu nie chodzi o politykę. Nie chodzi też o wyznanie ani o narodowość. Tu nie chodzi o wojnę ani o bohaterstwo. Tu chodzi o nienawiść! Taką nienawiść, która kazała zabijać kobiety, dzieci, zwykłych ludzi. Nie żołnierzy, nie w walce, odważnie. Bo na czym polega odwaga żołnierza, który strzela do dziecka albo do młodej dziewczyny?

Nie rozumiem takiej wojny (w sądach nazywają to „stanem wyższej konieczności”). Bo to nie jest żadna wojna. To rzeź. I, na litość boską, nie mówcie mi, że inni też coś takiego robili. Inni – Niemcy, Ukraińcy, Białorusini, Litwini, Rosjanie… Bo co to za usprawiedliwienie, że inni… Żadne. Jeśli żołnierz „Burego”, strzelając w Zaleszanach, myślał o odwecie, tym gorzej dla niego. Gdzie widział winę tych, których zabijał? Tych „Ruskich”.

Nienawiść, która każe zabijać, to stan, którego się nie uzasadnia. Ani patriotyzmem, ani Bogiem, ani sprawiedliwością. Ani rozkazem! Kto kazał żołnierzom strzelać? „Bury”! A jemu kto kazał?

Zło nie tylko bywa banalne, ale też i absurdalne. A człowiek jest słaby, szczególnie gdy trzyma w ręku karabin i nie może znaleźć wokół siebie żadnego wroga.

Jerzy Sulżyk

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis