Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (5)

    Syn rasstralanaj Wolhi Ciruk Uładak świedczyŭ, szto Jurczenia adnaho razu spytaŭ, jak im żywiecca biez maciary i skazaŭ: nie żałujcie matki, bo to komunistka. Mużczyna z mlina ŭ Nietupi na sudzie skazaŭ, szto na druhi dzień pośle egzekucji Jurczenia naławiŭ rybaŭ i zawioz ich dla…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Ekstradycja w ręce reżimu Łukaszenki

Wasil Wieramiejczyk to były żołnierz białoruskiego Pułku im. Kalinowskiego, ciężko ranny w wojnie z putinowską Rosją. Jesienią 2022 roku trafia na Litwę. Żona pracuje tam w IT, on występuje o zezwolenie na pobyt jako członek rodziny. Przez kilka miesięcy otrzymuje odmowne decyzje. W maju 2023 leci do Gruzji. Już na miejscu dowiaduje się o decyzji władz litewskich, że stanowi „zagrożenie dla bezpieczeństwa narodowego”. Wraz z tą decyzją otrzymuje zakaz wjazdu do wszystkich krajów UE. 

W styczniu 2024 r. po krótkim pobycie na Sri Lance Wieremiejczyk leci do Wietnamu. To miał być krótki pobyt – w zasadzie  przesiadka w drodze do Tajlandii. W rezultacie Wasil związuje się z Wietnamem. Spodobało mu się i – jak mówią jego bliscy znajomi – chciał tam zostać na zawsze. W lipcu 2024 r. weteran wyjeżdża z Wietnamu, bo musi rozwiązać kwestie legalizacyjne, ponieważ w czerwcu jego białoruski paszport stracił ważność. W październiku leci ze Stambułu do Warszawy, gdzie próbuje uzyskać status uchodźcy. Na lotnisku dostaje odmowę wpuszczenia do Polski, może na kolejne trzy miesiące trafić do obozu przejściowego dla migrantów. Odrzuca tę ofertę i leci z powrotem do Turcji. W październiku ponownie wraca na krótki czas do Wietnamu. Następnie planuje lecieć do Mołdawii i tam prosić o azyl. Z jakiegoś powodu nie rozważał legalizacji pobytu w krajach Ameryki Południowej. W końcu 13 listopada zostaje zatrzymany przez służby Wietnamu i następnego dnia wydany w ręce reżimu Łukaszenki, co oznacza że akcja została uprzednio zaplanowana.

Wasil został doprowadzony do rozpaczy przez europejską biurokrację. „W jednej z naszych ostatnich rozmów powiedział: «Jestem w takich tarapatach, że nie mam pojęcia, jak się z tego wydostać. Jestem bardzo zmęczony tą niepewnością» – napisał w mediach społecznościowych jego kolega.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У студзені

    985 – 1040 г. паход кіеўскага князя Яраслава Мудрага на Літву. Першае ўпамінаньне Літвы ў славянскіх летапісах. 960 – 1065 г. першая летапісная зьвестка пра горад Браслаў, заснаваны полацкім князем Брачыславам Ізяславічам. 905 – 1120-я гады, стварэньне „Аповесьці мінулых гадоў” …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (775) – 1250 г. забойства язычнікамі ігумена Лаўрышаўскага манастыра прападобнага Елісія, кананізаванага царквой як сьвятога Беларусі.
  • (240) – 1785 г. нар. Каспар Бароўскі (пам. У 1854 г.), жывапісец, вучань Францішка Смуглевіча, з 1813 г. жыў і працаваў у Беластоку.
  • (133) – 6.01.1892 г. у в. Арляняты, Ашмянскага павету нар. кс. Адам Станкевіч (памёр у лагеры Тайшэт, Іркуцкай вобласьці 29.11.1949 г.), сьвятар, палітычны, рэлігійна-культурны дзеяч. У 1914 г. скончыў Віленскую Каталіцкую Сэмінарыю. Як адзін зь першых ксяндзоў стаў ужываць беларускую мову ў набажэнствах. У 1922 г. быў абраны паслом у польскі Сойм. Быў ініцыятарам, кіраўніком, рэдактарам многіх беларускіх арганізацыяў, публікацыяў. Прасьледаваны польскімі ўладамі. Нямецкую акупацыю перажыў у Вільні. У 1944 г. не падаўся ў эміграцыю, быў арыштаваны савецкімі ўладамі ў 1949 г.
  • (80) – 6.01.1945 г. у Фрыбургу, у кляштары сясцёр дамініканак памерла Магдалена Радзівіл (нар. 8.01.1861 г. у Варшаве), беларуская мэцэнатка і культурная дзеячка; фінансавала выданьне беларускай каталіцкай газэты „Biełarus” (1913-1915), зборніка „Вянок” Максіма Багдановіча, засноўвала беларускія школы, м. інш. У сваім маёнтку Кухцічы і ў ваколіцы.
  • (62) – 6.01.1963 г. у Маскоўскім санаторыі пам. Андрэй Аляксандровіч (нар. 22.01.1906 г. у Менску), паэт; дэбютаваў у 1921 г. Быў адным з арганізатараў літаратурнага аб’яднаньня “Маладняк”. У 1938 г. быў рэпрэсаваны.і высланы на крайнюю поўнач. У Менск вярнуўся ў 1947 г. Пахаваны на Усходніх могілках у Менску.
  • (20) – 6.01.2005 г. у ЗША памёр Янка Юхнавец (нар. 03.11.1921 г. у в. Забродак каля Докшыц), беларускі эміграцыйны паэт. З прыходам на Беларусь немцаў быў арыштаваны СД, летам 1944 г. вывезены ў Германію. Вывучаў заходнеэўрапейскае права ў Вольным універсітэце ў Мюнхене. З 1949 г. жыў у ЗША. Вершы і прозу пачаў пісаць у эміграцыі (першыя творы надрукаваны ў эмігранцкіх часопісах «Шыпшына» і «Сакавік», 1948). Аўтар зборнікаў паэзіі «Шорах моўкнасці» (Нью-Ёрк, 1955), «Новая Элэгія» (Баварыя, 1964), «Калюмбы» (Нью-Ёрк, 1967), кнігі выбранай паэзіі «Творы» (Нью-Ёрк, 1989-1990).

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis