Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    23. Zabytaja tragedia kala Krynak (4)

    Syne, kab adkapać ich, paprasili Bronisia Czarnamysaho z susiednich Klabanaŭcaŭ. Toj uziaŭ z saboju jaszcze dvoch mużczyn i noczu pajechali na miesca tragedii. Kali paczali raskopvać jamu, z siaredziny trysnuła kroŭ. Pamału vyciahnuli dva trupy Sidaroviczaŭ i pa cichu pryviaźli ich da Kundziczaŭ. Myła ich…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    13. Stan nevyznačanosti

    Orła wrona nie pokona! [Antykomunistyčne hasło v vojennum stani v Pôlščy.] Statut Białoruskiego Zrzeszenia Studentów (BAS) pisavsie mnoju miêseci dva. Odnočasno my začali vyšukuvati „našych” studentuv u akademikach raznych vyžšych škôł u Varšavi i psychologično pudhotovlati jich do toho, što budemo rejestrovati biłoruśku studenćku organizaciju… ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Cenna inicjatywa

Сляды даўніх могілак у Санніках і Малых Азяранах у гміне Крынкі Фота Вячаслава Харужага
Сляды даўніх могілак у Санніках і Малых Азяранах у гміне Крынкі
Фота Вячаслава Харужага

Zapomniane stare cmentarze wiejskie (mohiłki) są niemymi, często zapomnianymi świadkami  historii. Do początku XIX w. funkcjonowały niemal przy każdej wsi. Najczęściej na skraju zabudowań, na wzgórku dominującym nad okolicą. Pośród pól. Obecnie w wyniku zalesiania są trudne do odszukania. Nawet najstarsi mieszkańcy wsi o nich nie pamiętają. Pozostały nieliczne kamienie, czasami z wyrytymi krzyżami. 

Powinnością chrześcijanina jest nie tylko modlitwa za zmarłych, ale także upamiętnienie pochówku poprzez postawienie krzyża. Te cmentarze są nie tylko miejscem spoczynku przodków, ale także mają wielką wartość kulturową. Są swoistym zaświadczeniem o naszej przeszłości.

Przy parafii prawosławnej w Krynkach z inicjatywy proboszcza o. Justyna Jaroszuka powstał Komitet Upamiętnienia Cmentarzy w Krynkach i Okolicy. Jednym z członków założycieli jest nasz redakcyjny kolega Wiesław Choruży.

Сляды даўніх могілак у Санніках і Малых Азяранах у гміне Крынкі Фота Вечаслава Харужага

 Komitet nakreślił ambitne plany upamiętnienia zapomnianych cmentarzy (mohiłak) poprzez postawienie przy każdym z nich drewnianego krzyża wraz z tabliczką lub planszą, na której będzie opisana krótka historia miejsca oraz wsi. Obecnie znane jest położenie mohiłak w Ciumiczach, Sannikach, Kruszynianach, Łosinianach, Ozieranach Małych, Białogorcach, Łapiczach oraz we wsiach w sąsiednich parafiach – w Ostrowiu Południowym, Harkawiczach, Szudziałowie, Knyszewiczach, Wierzchlesiu. Ta lista może być dłuższa. Nawet w samych Krynkach dawny cmentarz przy cerkwi, czynny do poł. XIX wieku, obecnie jest zapomniany i nieoznakowany.

Inicjatorzy liczą na wsparcie władz i instytucji lokalnych, ale przede wszystkim zaangażowanie społeczne. Pieniądze można wpłacać na konto parafii prawosławnej w Krynkach z zaznaczeniem celu –wzniesienia krzyża w konkretnej miejscowości:

Parafia NNMP w Krynkach

Nr rach. bank.: 50 1600 1462 1852 4801 4000 0001

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У лістападзе

    505 – 1519 г. Заканчэньне пабудовы Барысаглебскай царквы ў Навагарадку, помніка архітэктуры готыкі. 445 – 1579 г. Пераўтварэньне Віленскай Езуіцкай Акадэміі ў Віленскі Унівэрсытэт – першы унівэрсытэт ва ўсходняй Эўропе. 405 – 1619 г. Надрукаваньне „Грамматики словенския правильная синтагма” Мялеція Сматрыцкага. 325 …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (456) – У 1568 г. пачала дзейнасьць заблудаўская друкарня ў маёнтку Рыгора Хадкевіча, у якой друкаваліся кірылічныя кнігі, між іншым „Евангельле вучыцельнае” (1569) і „Псалтыр з Часасловам” (1570).
  • (208) – 4.11.1816 г. у мястэчку Кублічы каля Лепеля нар. Арцём Вярыга-Дарэўскі (пам. у ссылцы ў Сібіры ў 1884 г.), паэт, драматург, публіцыст. Быў сябрам У. Сыракомлі, В. Дуніна-Марцінкевіча. Пісаў на беларускай і польскай мовах. Запачаткаваў беларускія пераклады творчасьці А. Міцкевіча, між іншым пераклаў „Конрада Валенрода”.
  • (137) – 4.11.1887 г. у Капылі, Слуцкага павету нар. Зьміцер Жылуновіч (літаратурны псэўданім Цішка Гартны, замучаны савецкай бясьпекай 11.04.1937 г.), пісьменьнік, выдатны беларускі дзяржаўны дзеяч. Пісаць пачаў у 1908 г. у „Нашай Ніве”.
  • (109) – у лістападзе 1915 г. у выніку стараньняў беларускіх нацыянальных дзеячаў (падчас нямецкай акупацыі) пачалі адкрывацца на Віленшчыне першыя беларускія школы.
  • (95) – 4.11.1929 г. у в. Таргуны каля Докшыц нар. Сяргей Карніловіч, выпускнік Гімназіі імя Янкі Купалы ў Віндышбэргэрдорфе (Нямеччына). З 1949 г. жыў у эміграцыі ў Кліўленд (ЗША). Адзін з самых актыўных арганізатараў беларускага грамадзка-рэлігійнага жыцьця ў гэтым горадзе, між іншым

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2024 Czasopis