Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Na pomoc powodzianom

Zalany Most Żelazny w Kłodzku od strony Wyspy Piasek Wikipedia
Zalany Most Żelazny w Kłodzku od strony Wyspy Piasek
Wikipedia

Silne i intensywne opady deszczu w połowie września w wyniku gwałtownego przekroczenia alarmowego poziomu rzek spowodowały wielką powódź w południowo-zachodniej Polsce. Fala powodziowa na Odrze i jej dopływach przesuwała się ponad dwa tygodnie, zalewając wiele przybrzeżnych miejscowości. Żywioł spowodował ogromne straty, niszcząc domy, zakłady pracy, budynki użyteczności publicznej, drogi, ulice. Ucierpiały tysiące rodzin, wiele z nich utraciło dorobek całego życia. Były też ofiary śmiertelne.

Z pomocą w walce z kataklizmem oraz humanitarną natychmiast pośpieszyły instytucje, organizacje i zwykli mieszkańcy z całego kraju. Zwierzchnik Cerkwi prawosławnej w Polsce metropolita Sawa wystosował odezwę, wzywając wiernych, by miłosierdziem i wsparciem odpowiedzieli na to wyzwanie. Datki na rzecz powodzian zbierano podczas nabożeństw we wszystkich parafiach. Taką zbiórkę uruchomił też Prawosławny Ośrodek Miłosierdzia Eleos (pieniądze można przekazywać na konto 45 1240 5211 1111 0000 4926 1525 wpisując w tytule wpłaty „Powódź”). Bractwa cerkiewne włączyły się w akcję zbierania darów rzeczowych takich jak butelki z wodą mineralną, żywność z długim terminem ważności, środki czystości i higieniczne, karma dla zwierząt.

Związek Gmin Wiejskich Województwa Podlaskiego, zrzeszający prawie sto samorządów, na wrześniowym zgromadzeniu w Białymstoku przyjął uchwałę o udzieleniu pomocy Głuchołazom, które szczególnie ucierpiały w wyniku powodzi. Postanowiono, iż każda gmina przeznaczy ma ten cel złotówkę od jednego mieszkańca.

Do nadejścia fali powodziowej wraz z wojskiem i strażakami przygotowywali się mieszkańcy Wrocławia, obawiają się zatopienia miasta jak podczas katastrofalnej powodzi tysiąclecia w 1997 r. Parafia św.św. Cyryla i Metodego 18 września zamieściła w Internecie dramatyczny apel o pomoc w zabezpieczeniu swej cerkwi, prosząc o przywożenie worków z piaskiem i ich usypywanie wokół świątyni.

Na szczęście fala powodziowa tym razem minęła Wrocław nie wyrządzając większych szkód.

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis