Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Byli heto zwyczajnyja bandyty, ale prykidwalisa, szto jany – „Wojsko Polskie”

    U Pałudniowym Wostrawie zaraz na paczatku wioski staić charoszy dom z gankam, u jakim kaliś żyła siamja Ściapana Chmialeŭskaho. Heto byŭ moj daloki swajak. Dom staić pusty jak paru let tamu pamiarła niawiestka Żenia, a trochi raniej jaje mużyk Tolik. Dziciej u ich nie było….ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

ЗАПІСЫ ЧАСУ (VI-VIIII.2024)

У свеце

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • „Падляшскі вянок” у Італіі www.racyja.com
    „Падляшскі вянок” у Італіі
    www.racyja.com
  • Zespół „Padlaski Wianok”, działający przy Stowarzyszeniu na Rzecz Dzieci i Młodzieży Uczących się Języka Białoruskiego AB-BA w Białymstoku, prowadzony przez Oksanę Prus, otrzymał liczne wyróżnienia na XXI Festiwalu Folkloru, Tańca i Muzyki  „Rimini Fest” we Włoszech. Zespół zdobył pierwsze miejsce w kategoriach: grup 13-15 lat, 16+, grup mieszanych (13-15 lat i 16+). Drugie miejsce zajęli najmłodsi adepci tańca z grupy wiekowej 9-12 lat za wykonanie tańca ludowego. Zespół działa od prawie dziesięciu lat i wykonuje głównie podlaski tradycyjny repertuar białoruski.
  • 30 czerwca obradujący w Sofii sobór elekcyjny Cerkwi prawosławnej w Bułgarii wybrał nowego patriarchę, którym został dotychczasowy metropolita widyński Daniel. Hierarcha zastąpił zmarłego 13 marca patriarchę Neofita. Nowy zwierzchnik bułgarskiej Cerkwi ma 52 lata.
  • Od 1 lipca obowiązuje rozporządzenie Rady Unii Europejskiej podwyższające cła na rosyjskie i białoruskie zboża, nasiona oleiste i produkty pochodne, a także inne produkty. Jak poinformowała Komisja Europejska, przyjęte rozwiązanie ma mieć efekt podobny do embarga i sprawić, że import wybranych produktów na rynek UE stanie się nieopłacalny.
  • 24 lipca na dziedzińcu Muzeum Okupacji i Walki o Wolność (budynku byłego więzienia KGB) otwarto w Wilnie wystawę plakatów białoruskiego twórcy Artura Wakarawa. Artysta stworzył 30 prac, aby przypomnieć światu, że obojętność, zaufanie do propagandy i pragnienie „silnej ręki” prowadzą do katastrofalnych konsekwencji dla całego społeczeństwa.
  • W dniach 3-4 sierpnia odbyła się w Wilnie III konferencja „Nowa Białoruś 2024”, zorganizowana przez białoruskie siły demokratyczne. Wzięło w niej udział około 300 przedstawicieli ośrodków politycznych na emigracji – aktywiści i ludzie kultury, działający na rzecz walki o demokrację i uwolnienie więźniów politycznych. Podczas konferencji Rada Koordynacyjna, Zjednoczony Gabinet Przejściowy i Biuro Swiatłany Cichanoŭskiej podpisały dokument, mówiący m.in. że Swiatłana Cichanoŭska jako zwyciężczyni wyborów prezydenckich w 2020 r. ma status narodowego przywódcy Białorusi. Będzie sprawować tę funkcję do czasu przeprowadzenia w kraju uczciwych i wolnych wyborów lub swojej rezygnacji. W konferencji wziął też udział redaktor naczelny tygodnika „Niwa”, dyrektor Białoruskiego Radia Racja Eugeniusz Wappa.
  • W zakończonych 11 sierpnia Igrzyskach Olimpijskich w Paryżu licząca jedynie siedemnastu zawodników jedenastu dyscyplin  reprezentacja Białorusi zdobyła cztery medale – złoty, dwa srebrne i brązowy. Białoruscy sportowcy podobnie jak rosyjscy w związku z wojną Rosji w Ukrainie mogli wystąpić na olimpiadzie jedynie pod neutralną flagę, a ich sukcesy nie były liczone w klasyfikacji medalowej.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У красавіку

    – 9(21).04.1835 г. у Віцебску нар. Ялегі Пранціш Вуль (сапр. Элегі Францішак Карафа-Карыбут), беларускі паэт. Удзельнічаў у  студзенскім паўстаньні, за што быў сасланы ў Сібір. Апошнія гады жыцьця правёў у Варшаве, дзе з Вінцэсем Каратынскім і Адамам Плугам стварыў беларускі …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (371) – у пачатку красавіка 1654 г. пад Масквой пачалі зьбірацца войскі з намерам зьнішчальнай агрэсіі супраць беларускіх земляў – Вялікага Княства Літоўскага.
  • (179) – 4.04.1846 г. у Вільні памёр Лявон Бароўскі (нар. 27.05.1784 г. у Пінску), літаратуразнавец, пэдагог і публіцыст. У  1807-1811 гг. выкладаў рыторыку і паэтыку ў Сьвіслацкай гімназіі, з 1814 г. выкладаў літаратуразнаўства і красамоўства ў Віленскім унівэрсытэце, а ў 1831-1842 гг. -- у Віленскай духоўнай акадэміі.
    ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ
  • (136) – 4.04.1889 г. у Баяршчыне каля Лепля на Віцебшчыне нар. кс. Віталь Хамёнак, дзеяч беларускага хрысьціянскага руху. З 1925 г. служыў у Друйскім кляштары айцоў мар’янаў. У 1938 г. разам з іншымі беларускімі сьвятарамі дэпартаваны з Друі ў цэнтральную Польшчу. Памёр 24.12.1971 г. у кляштары айцоў мар’янаў у Скурцы каля Седлец.
  • (134) – 4(16).04.1891 г. на Сакольшчыне нар. Язэп Варонка, старшыня і міністр замежных спраў Народнага Сэкратарыята Беларускай Народнай Рэспублікі (21.02. – 23.07.1918 г.), удзельнічаў у падрыхтоўцы і правядзеньні Першага Усебеларускага Зьезду ў Менску ў сьнежні 1917 г., быў старшынёй Выканаўчага Камітэту Зьезду,
    ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ
  • (132) – 4.04.1893 г. нар. на Смаленшчыне Мікола Шчаглоў-Куліковіч – кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі харамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Памёр 31.03.1969 г. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень.
  • (121) – 4.04.1904 г. у Александрове каля Дзісны нар. кс. Юры Кашыра. З 1925 г. уступіў у кляштар айцоў мар’янаў у Друі. У ІІ сусьветную вайну вёў душпастырскую дзейнасьць у Росіцы на Віцебшчыне. 18.02.1943 г. быў спалены з вернікамі ў Росіцы падчас нямецкай карнай экспэдыцыі.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis