Pa prostu / Па-просту

  • Płacz zwanoŭ

    Za rasstreł kaniec kancoŭ nikoho nie abwinawacili

    Potym Jurczeniu na UB dapytwali jaszcze czatery razy. Na kaniec pry prysustwi prakuratara. Jurczenia szczacielno raskazwaŭ, jak zaŭdawaŭ Niemcam ludziej, jakich pośle rasstralali. Nadto nie piareczyŭ toża, kali pytali jaho, ci heto praŭda, szto świedczyli ludzi. Na kaniec 15 stycznia 1953 r. pryznaŭso da winy,…ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Po pudlaśki / По-пудляські

  • Kinoman

    14. Chto vpravo, chto vliêvo, chto v błudy

    Posłuchavšy v radivi 13 hrudnia 1981 promovu generała Jaruzelśkoho razy dva-try, my z Gienikom R. i Janom G. vyryšyli, što nam u Varšavi nema sensu zmahatisie ni za socijalizm, ni proti socijalizmu, i postanovili evakuovatisie na Biłostôčynu. Zreštoju, šče pered południom toho samoho dnia administracija domów studenta ohołosiła zarządzenie, što studenty povinny pokinuti akademiki i jiêchati dochaty. ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

RSS і Facebook

Хроніка / Kronika

У свеце

Apel noblistów do prezydenta Trumpa w sprawie więźniów politycznych w Białorusi

ЗАПІСЫ ЧАСУ (II.2025)

     ад      Камэнтары / Komentarze
  • У Вільні падчас фестывалю „Вершы на асфальце” новыя кніжкі, выдадзеныя Праграмнай радай тыднёвіка „Ніва”, прэзентаваў галоўны рэдактар Яўген Вапа www.racyja.com
    У Вільні падчас фестывалю „Вершы на асфальце” новыя кніжкі, выдадзеныя Праграмнай радай тыднёвіка „Ніва”, прэзентаваў галоўны рэдактар Яўген Вапа
    www.racyja.com

    Mikoła Statkiewicz, białoruski więzień polityczny, odbywający wyrok 14 lat w kolonii karnej o zaostrzonym rygorze w Głębokiem, został zgłoszony przez litewskiego deputowanego Parlamentu Europejskiego Petrasa Auštrevičiusa jako kandydat do otrzymania Pokojowej Nagrody Nobla. Statkiewicz ma 69 lat, w 2010 r. kandydował w wyborach prezydenckich jako opozycyjny rywal Łukaszenki. 

  • 5 lutego na stronie rosyjskiego parlamentu i białoruskim portalu prawnym ETAŁON-ONLINE opublikowano treść umowy Rosji z Białorusią o „gwarancjach bezpieczeństwa w ramach Państwa Związkowego”, zawartej już w grudniu 2024 r. Z jej zapisów wynika, że Białoruś nie tylko stanie się integralną częścią rosyjskiego systemu wojskowego, ale również pozwoli na założenie na swoim terytorium stałych rosyjskich baz wojskowych.
  • W Monachijskiej Konferencji Bezpieczeństwa, poświęconej wojnie w Ukrainie, uczestniczyła liderka białoruskiej opozycji Swiatłana Cichanoŭskaja. Spotkała się z najważniejszymi politykami biorącymi w niej udział, w tym ze specjalnym wysłannikiem prezydenta USA.
  • W dniach 13-16 lutego w Wilnie odbył się 14. Międzynarodowy Festiwal Poezji „Wiersze na Asfalcie” poświęcony pamięci poety Michasia Stralcowa. Wzięli w nim udział literaci z  różnych europejskich krajów, w tym z Polski. W programie festiwalu znalazła się m.in. prezentacja nowych książek Rady Programowej Tygodnika „Niwa” i Centrum Kultury Białoruskiej w Białymstoku, w tym książki „Aleś”, poświęconej laureatowi Pokojowej Nagrody Nobla, więźniowi politycznemu i pisarzowi Alesiowi Bialackiemu. Swoje książki zaprezentowali też m.in. Andrej Chadanowicz i Uładzimir Arłoŭ. Organizatorem wydarzenia jest Międzynarodowy Związek Pisarzy Białoruskich. 
  • 31 noblistów wystosowało apel do prezydenta USA Donalda Trumpa oraz przywódców państw UE o podjęcie działań na rzecz uwolnienia więźniów politycznych w Białorusi. Apel podpisali nobliści w dziedzinach: literatury, fizyki, chemii, fizjologii lub medycyny, nauk ekonomicznych, a także uhonorowani Pokojową Nagrodą Nobla. Wśród sygnatariuszy dokumentu znalazła się też białoruska noblistka, pisarka Swiatłana Aleksijewicz.
Вярнуцца на галоўную старонку / Powrót na stronę główną

Пакінуць адказ

Ваш адрас электроннай пошты не будзе апублікаваны.

Календарыюм

Гадоў таму

  • У сакавіку

    – забойства язычнікамі ў 1250 г. ігумена Лаўрышаўскага манастыра, прападобнага Елісія, кананізаванага як сьвяты Беларусі. – 31.03.1785 г. у Варшаве памёр Антоні Тызэнгаўз (нар. у 1733 г. у Новаельні на Гродзеншчыне), палітычны і грамадзкі дзеяч ВКЛ, асьветнік, з 1765 г. …ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ / CZYTAJ DALEJ

Календарыюм / Kalendarium

Сёньня

  • (240) – 31.03.1785 г. у Варшаве памёр Антоні Тызэнгаўз (нар. у 1733 г. у Новаельні на Гродзеншчыне), палітычны і грамадзкі дзеяч ВКЛ, асьветнік, з 1765 г. падскарбі надворны літоўскі, гродзенскі стараста. Быў ініцыятaрaм развіцьця прамысловасьці, рамяства і культуры ў Гродне, пазьней – у Паставах, дзе правёў апошнія гады жыцьця. Пахаваны ў Жалудку.
  • (56) – 31.03.1969 г. пам. у Чыкага (ЗША) Мікола Шчаглоў-Куліковіч (нар. 4.04.1893 г. на Смаленшчыне) кампазытар, этнограф, паэт. Выпускнік Маскоўскай Кансэрваторыі. Працаваў настаўнікам музыкі, з 1939 г. быў дырыжорам сымфанічнага аркестра Усебеларускага Радыёкамітэту ў Менску. У час нямецкай акупацыі займаўся творчай працай у Менску. З 1950 г. жыў у ЗША. У 1950 г. заснаваў у Нью-Ёрку беларускі хор, потым  кіраваў беларускімі хорамі ў Кліўлендзе й Чыкага. Пакінуў вялікую музычную спадчыну; быў аўтарам опэр, сымфоній, вакальных твораў, апрацовак народных песень. Пахаваны на могілках сьв. Адальбэрта ў Чыкага.

Новы нумар / Novy numer

Папярэднія нумары

Усе правы абаронены; 2025 Czasopis